This letter was addressed to WordPress to report the editorial and economic harm resulting from the advertising saturation imposed on my site bernardgrua.net. It is published so that readers have access to the factual elements of this action.
To: WordPress Customer Service support@wordpress.com help@wordpress.com hello@wordpress.com
Subject: WordPress — Editorial and Economic Harm Resulting from the Advertising Policy Applied to bernardgrua.net
January 28, 2026,
Dear Sir or Madam,
I am formally bringing to your attention the advertising policy currently applied by WordPress to my site bernardgrua.net, which has been hosted on your platform for more than twelve years.
The progressive but now massive increase in advertising insertions — particularly intrusive and repetitive visual formats — directly obscures editorial content, disrupts reading continuity, and severely impairs the user experience. This situation has resulted in a noticeable decline in traffic and explicit rejection by loyal readers.
Editorial and Economic Harm
Since 2014, I have published 536 articles and invested continuous work in editorial production, content structuring, and search engine optimization. This work has created stable and qualified traffic, now exploited by WordPress’ advertising system in conditions that undermine the purpose and readability of the content.
This results in a clear editorial and economic harm:
degradation of access to texts,
loss of readership,
weakening of search engine rankings in the medium term,
a manifest imbalance between the value created by the author and the conditions under which this value is now exploited.
This evolution, implemented without real consultation or effective control by the author, amounts to a unilateral capture of the value produced, to the detriment of the integrity of the content and its normal dissemination.
Request for Concrete Measures
I therefore request that WordPress indicate:
what concrete measures it intends to implement to reduce the advertising pressure applied to my site,
the timeline for these measures to be implemented,
and the methods WordPress intends to use to maintain a balance between advertising exploitation and respect for the editorial work hosted on its platform.
This action aims to stop ongoing harm and restore conditions compatible with normal reading and the maintenance of the search engine optimization built over the long term.
In the absence of a detailed response and effective corrective measures within a reasonable timeframe, I will be compelled to consider any appropriate action to protect the integrity of my content, its search engine ranking, and the trust relationship established with my readers.
Publication and Transparency
In accordance with a policy of editorial transparency, this letter is intended to be published on my WordPress site as well as on other publishing platforms (Medium, Blogger). For reference:
Ce courrier a été adressé à WordPress afin de signaler le préjudice éditorial et économique résultant de la saturation publicitaire imposée à mon site bernardgrua.net. Il est publié afin que les lecteurs disposent des éléments factuels de cette démarche.
À l’attention de: Service client WordPress support@wordpress.com help@wordpress.com hello@wordpress.com
Objet : Préjudice éditorial et économique lié à la politique publicitaire appliquée à bernardgrua.net
Le 28 janvier 2026,
Chère Madame, Cher Monsieur,
Je vous saisis formellement au sujet de la politique publicitaire actuellement appliquée par WordPress à mon site bernardgrua.net, hébergé sur votre plateforme depuis douze ans.
L’augmentation progressive mais désormais massive des insertions publicitaires — en particulier les formats visuels intrusifs et répétitifs — a pour effet direct de masquer les contenus éditoriaux, de rompre la continuité de lecture et d’altérer gravement l’expérience des visiteurs. Cette situation entraîne une baisse constatée de fréquentation et un rejet explicite de la part de lecteurs fidèles.
Préjudice éditorial et économique
Depuis 2014, j’ai publié 536 articles et investi un travail constant de production éditoriale, de structuration des contenus et de référencement naturel. Ce travail a permis la constitution d’un trafic stable et qualifié, aujourd’hui exploité par le dispositif publicitaire de WordPress dans des conditions qui portent atteinte à la finalité même des contenus et à leur lisibilité.
Il en résulte un préjudice éditorial et économique caractérisé :
dégradation de l’accès aux textes,
perte de lectorat,
affaiblissement du référencement à moyen terme,
déséquilibre manifeste entre la valeur créée par l’éditeur et les conditions dans lesquelles cette valeur est désormais exploitée.
Cette évolution, intervenue sans réelle concertation ni possibilité effective de maîtrise pour l’auteur, s’apparente à une captation unilatérale de la valeur produite, au détriment de l’intégrité des contenus et de leur diffusion normale.
Demande de mesures concrètes
Je vous demande en conséquence de bien vouloir m’indiquer :
quelles mesures concrètes WordPress entend mettre en œuvre afin de réduire la pression publicitaire appliquée à mon site,
dans quels délais ces mesures pourraient être effectives,
et selon quelles modalités WordPress entend préserver l’équilibre entre exploitation publicitaire et respect du travail éditorial hébergé sur sa plateforme.
Cette démarche vise à faire cesser un préjudice en cours et à rétablir des conditions de diffusion compatibles avec une lecture normale et avec le maintien du référencement construit sur le long terme.
À défaut de réponse circonstanciée et de mesures correctrices effectives dans un délai raisonnable, je serai conduit à envisager toute démarche appropriée afin de préserver l’intégrité de mes contenus, leur référencement et la relation de confiance établie avec mes lecteurs.
Publication et transparence
Conformément à une démarche de transparence éditoriale, ce courrier est destiné à être publié sur mon site WordPress, ainsi que sur d’autres plateformes de publication (Medium, Blogger).
For more than three and a half years, the Russian ship Shtandart has been the subject of a French peculiarity that persists, while other European countries have resolved it in a matter of weeks. The case of ‘Caeso Fabius Gallus’ (sic), alias ‘Fabio Caeso Gallus’, is an example of discourse that has been repeated for several years, based on emotional narratives or biased interpretations, perpetuating a distorted view of this affair.
Note: in addition to ‘Caeso Fabius Gallus’ alias ‘Fabio Caeso Gallus’, some readers have made repetitive comments repeating emotional language already widely used in the debate. The response below addresses these circulating assertions and is intended solely to clarify the facts, place the ‘Shtandart’ case in its institutional and documented context, and enlighten all readers.
Comment Received (January 22, 2026)
“Have you considered that this ‘relentlessness’ in trying to have the law recognized as unfair in this case might come from wanting to protect the ship and its crew, to safeguard this priceless heritage? What other way does the ship have to exist and allow all lovers of tall ships to enjoy it? It’s all well and good to make analytical fences and other ex-nihilo thought exercises, but a bit of empathy and practical sense would be welcome, rather than a torrent of bile. Or is blind hatred too much?” — Caeso
Nothing in that correspondence explains the tone or accusations you express here. Nonetheless, I will once again attempt to clarify.
2. Absence of Factual Contradiction
If you carefully reread your January 22, 2026 comment, you will reach the same conclusion as any other reader. Your remarks contain no factual basis, no verification, and no precise references. You simply recycle an emotional narrative, part of recurring language elements, regularly used by Shtandart supporters as a diversion and victimization tactic.
3. Origin and Use of a Diversionary Narrative
Personal conflict, alleged hatred, lack of empathy — this rhetoric was launched on March 21, 2022, by Michel Balique4. Its circulation preceded by two and a half months the Shtandart’s installation in La Rochelle. It has been repeated for several years. It has been repeated indiscriminately here5, there6 and even there7, as a diversion. It is not possible to cite all instances of this. It has been reused indiscriminately, as a diversionary tactic. This dogma permeates the Shtandart team to such an extent that it led to false testimony8. by sailor Arthur Gazzarin in the newspaper Libération. It has also been the source for attempted strategic “SLAPP”-type lawsuits9.
In any case, this rhetoric now only deceives those who refuse to examine its factual basis. These factual elements were presented to you courteously, in detail, and with references in my three previous responses. I invite you to review them while trying to set aside any cognitive bias.
4. An Institutional Affair, Not Personal
Later than many others, you followed the same path with a copy-paste. Yet you do not address or refer to any substantive point developed in the article. These phrases are interchangeable and respond to nothing specific in the text. Moreover, they do not reflect the approach12 of the whistleblowing collective No Shtandart in Europe, as anyone can verify.
Our previous exchanges have evidently not allowed you to move beyond this narrative framework. You are personalizing an affair that is not personal, by repeating without caution what others have prepared and worn out.
5. A Documented French Singularity
If this were only about Vladimir Martus, there would be no “Shtandart affair.” In all other European countries, the law was applied quickly13. This summer, seven countries denied access to the Shtandart; fourteen planned port calls were canceled. Elsewhere, the Russian ship’s case was resolved in less than fifteen days.
In France, the situation has lasted more than three and a half years. Such singularity cannot be explained by heritage, emotion, or culture, but by administrative dysfunctions, networks of influence, and documented exceptional treatments14.
6. Responsibilities and the Real Scope of the Shtandart Affair
Thus, unlike in other European countries, there is indeed a “Shtandart affair” in France. Neither Vladimir Martus nor our collective is the originator. It was constructed and maintained by actors operating at the heart of the state apparatus.
Patrice Bernier, director of the La Rochelle marina, recently confirmed in the newspaper Sud-Ouest15 that the Secretariat-General for the Sea remains involved in mechanisms allowing the circumvention of European sanctions by the Shtandart.
Vladimir Martus is just one Russian among millions. Like them, he acts according to his own interests and those of his country, in a framework of practices that do not comply with European rule-of-law standards. There is no reason to elevate him to bogeyman or martyr. Making him a focal point only prevents any analysis of the institutional responsibilities that made this situation possible.
Conclusion
Accusing without argument, without documentation, and without discussing the presented facts is not a contradiction; it is a posture. It contributes nothing to the debate.
I wish fair winds to the Russian ship Shtandart.
Fair winds to the Russian ship Shtandart.
Appendix: links to documents referenced in order of appearance
Purpose This note provides a factual and legal overview of the situation of the Russian vessel Shtandart, MMSI 518999255, with regard to its access to French and European ports since the entry into force of EU port sanctions on 16 April 2022. It is intended as background information for internal or diplomatic use.
Scope The document covers:
the vessel’s movements and port calls in European waters since 2022;
the conditions of its establishment in France and subsequent changes of flag;
the bans and restrictions imposed by several European states;
the vessel’s management, ownership structure and documented links to Russian state actors;
the specific French administrative context and possible diplomatic follow-up.
Legal basis The analysis is based on EU restrictive measures, notably Regulation (EU) No 833/2014 and subsequent amendments, as well as relevant national administrative decisions and judicial rulings. Of particular importance is the decision of the Court of Justice of the European Union (CJEU) on 22 August 2025, which definitively rejected the Shtandart’s attempts to challenge the application of EU port sanctions or to advance a selective interpretation of the regulation. All references are listed in the annexes.
Status of the document This note is a factual and non-exhaustive background document. All statements are supported by primary sources cited in the text and annexes.
Author Collective No Shtandart in Europe
Date 23 January 2026
Executive Summary
This note provides a concise factual and legal overview of the Russian vessel Shtandart and its access to French territorial waters.
Access and ports: After EU port sanctions came into force on 16 April 2022, the Shtandart re-entered French waters in June 2022 and established La Rochelle as its base, despite its Russian registry. In June 2024, it changed to a Cook Islands flag of convenience.
Itineraries and restrictions (2022–2026): The vessel made numerous port calls, including unannounced stopovers, participated in paid maritime events, and repeatedly attempted to bypass restrictions. It has been formally banned from ports and territorial waters in Spain, Portugal, and other EU countries. A 2026 return to France raises enforcement concerns.
Management and Russian links: Vladimir Martus remains the de facto owner and captain, using corporate intermediaries and a flag of convenience. He has documented ties to Russian state authorities and media.
French administrative context: Port sanctions fall under the departmental prefect, and enforcement in France has been limited. Experience shows that explicit governmental or EU-level requests are decisive.
This summary is supported by detailed sources, regulations, and judicial decisions cited in the attached note.
1. Russian vessel Shtandart‘s access to French territorial waters
The Shtandart, MMSI 518999255, was in Port-de-Bouc, France, when port sanctions came into force (Article 3ea of EU Regulation No 833/2014) on 16 April 2022. It remained there for about a month. From the Mediterranean Sea to the Atlantic Ocean, it stopped in Portugal and in Spain. It re-entered French territorial waters, in the Gulf of Biscay, on 6 June 2022. It was at this point that Ukrainian and pro-Ukrainian activists took up the case.
2. Port of entry and stay in France for the Shtandart
The Shtandart docked in La Rochelle on 8 June 2022, with the agreement of the prefecture, the municipality and the port authorities. It made La Rochelle its base port. It should be noted that its port of registry was Saint Petersburg until it was transferred to the Cook Islands flag of convenience on 6 June 2024. Its port of registry is now Avarua, which it never visited.
3. Ports of call, routes and bans (2022–2026) for the Shtandart
3.1. Years 2022 and 2023
Since June 2022, the Shtandart has visited a significant number of French ports and participated in numerous maritime events where it was paid for its services. Its Automatic Identification System (AIS) was switched off between June 2022 and June 2024. It is therefore difficult to account for all of its voyages.
The Shtandart attempted to return to Spain in July 2022. Thanks to the Ukrainian association in Vigo, it was banned from participating in the Ruta Iacobus Maris festival in Vigo in July 2022 and from calling at La Coruña. It then returned to La Rochelle. In 2023, the Shtandart remained in French ports.
3.2. Year 2024
The Shtandart stayed in France, in the English Channel and Atlantic Ocean, until February 2024, before heading to Sète on the Mediterranean Sea.
On its outward journey, it made an unannounced stopover in Almerimar (Andalusia, Spain). On its return, it was banned from participating in the Escala a Castelló festival (Spain) and from stopping in Denia (Spain) thanks to the local Ukrainian associations. Nevertheless, it made an unannounced stopover in Valencia and possibly a second stopover in Almerimar.
The Shtandart then returned to La Rochelle and continued to participate or attempt to participate in maritime events in France.
In July 2024, the Shtandart travelled to the Iacobus Maris Experience in Vigo. However, it was formally banned from entering all Spanish ports (en) thanks to the action of the association of Ukrainians in Galicia. Furthermore, as a result of its infringements, the Shtandart was banned from Spanish territorial waters (es) from 27 July 2024. It then returned to La Rochelle.
3.3. Year 2025
In 2025, the Shtandart made numerous calls in La Rochelle. It made a stop in Les-Sables d’Olonne. It participated in the Gulf of Morbihan Week.
In July 2025, the Shtandart set sail for a major European tour and to participate in the Tall Ships Races. It was banned from the seven countries where it wished to dock. It was not allowed to participate in the Tall Ships Races. It had to cancel its fourteen planned stopovers(en). It therefore cut short its cruise and returned to La Rochelle.
In mid-September 2025, the Shtandart set sail for the Mediterranean Sea. It was banned from docking in Spain and Portugal, thanks to the Ukrainian World Congress and the union of Ukrainians in Portugal. It therefore docked in Tangier, Morocco, then Bizerte, Tunisia, before heading for Turkey. It took part in a film shoot there, and then picked up customers for cruises along the Anatolian coast.
This is why it is important to formally and effectively oppose its return to European and particularly French territorial waters.
4. Shtandart’s management, ownership and links to the Russian regime
4.1. Shtandart management
Vladimir Martus is the captain of the Shtandart and a Russian citizen. He is also its de facto owner.
In spring 2024, ownership of the ship was officially transferred from the Saint Petersburg-based company Shtandart Project to Mariia Martus. She is Mr Martus’s daughter. She holds a Finnish passport and may still hold a Russian one.
Martus TV GmbH is the managing owner (en) of the Shtandart. This commercial company is domiciled in a Hamburg mailbox. Vladimir Martus owns 80% of it and his wife, Irina Ermakova, owns the remaining 20%. In practice, this is a Russian company, and Vladimir Martus is the owner of the Shtandart.
The Shtandart‘s choice of the Cook Islands flag of convenienc was, as previously stated, a strategic move to conceal its Russian nationality.
4.2. Vladimir Martus’s connections with the Russian regime.
This is an important and extensive topic. Here, it will be summarised in a few points.
Until 2009, the Shtandart was the emblematic ship of Saint Petersburg (fr) (ru). From that period onwards, Vladimir Martus established connections with key Russian authorities, the municipality, Valentina Matviyenko (governor) and possibly others.
The following offers an alternative point of view to that promoted by Vladimir Martus:
In 2014, RT produced a documentary (ru) about the Shtandart.
In 2016, Vladimir Martus welcomed Russian sailors boarding the Khersones (ru). This tall ship was stolen from Ukraine as a result of the occupation of Crimea.
In the summer of 2024, hundreds of Russian articles praised Vladimir Martus as a Russian national hero for his fight against European sanctions. See the dossier: “Shtandart and Russian media”(ru)
The prefect for the Charente-Maritime department (including La Rochelle) is Brice Blondel, former head of staff to Emmanuel Macron. He shows some “understanding” for Vladimir Martus. Part of the French state apparatus thinks the same way, as evidenced by the internal documents collected here: “The French authorities and the special privileges granted to the Russian ship Shtandart” (fr).
Brice Blondel will not change his policy unless he is compelled to do so by the French head of state in response to formal and explicit requests from the Ukrainian government and the European Commission. Even in this case, however, the Shtandart will continue to force access to ports by making unannounced port calls, using media pressure and humanitarian narratives. These are common practices for the Russian frigate according to numerous examples observed since 2022. The only solution for this Russian ship would be a ban on French territorial waters, as in Spain and Portugal.
This document also contains a complete list of EU regulations and judicial decisions. It clearly explains why and how the Shtandart is banned from European ports. This crucial information is additionally presented below in an exhibit in English and in Ukrainian.
Conclusion
The Shtandart case is an international issue that is being closely followed by Ukrainian citizens and Ukrainian public figures. It is also a topic covered by the Ukrainian media. It is a concern for the Ukrainian diaspora in Western European countries.
The French exception raises serious questions. Experience since 2022 suggests that exchanges at local administrative or port level have not produced results. The embassy of Ukraine would find interest working with the Ukrainian MFA in order to prepare an official request demanding that the French government ban the Shtandart from its territorial waters..
Appendix 1 Legal and administrative references (“Shtandart”)
Depuis plus de trois ans et demi, le navire russe Shtandart fait l’objet d’une singularité française qui perdure alors que d’autres pays européens l’ont résolue en quelques semaines. Le cas de « Caeso Fabius Gallus » (sic), alias « Fabio Caeso Gallus », est un exemple de discours répétés depuis plusieurs années, reposant sur des narratifs émotionnels ou des interprétations biaisées, entretenant une vision déformée de cette affaire.
Note : outre « Caeso Fabius Gallus » alias « Fabio Caeso Gallus »,certains lecteurs ont exprimé des remarques répétitives reprenant des éléments de langage émotifs déjà largement diffusés dans le débat. La réponse ci-dessous s’adresse à ces assertions circulantes et vise uniquement à clarifier les faits, replacer l’affaire « Shtandart » dans son contexte institutionnel et documenté, et éclairer tous les lecteurs.
Commentaire reçu (22 janvier 2026)
« Avez vous pensé que cet “acharnement” de faire reconnaître la loi comme injuste pour son cas, pourrait venir pour le navire et son équipage, de vouloir protéger ce patrimoine inestimable ? Quel autre moyen a le navire d’exister et de faire profiter tous les amoureux des vieux gréements ? C’est bien beau de faire des clôtures analytiques et autres exercices de pensée ex-nihilo mais un peu d’empathie et de sens pratique serait les bienvenues, plutôt qu’un torrent de fiel. Ou alors la haine aveugle elle trop » — Caeso
Rien, dans cette correspondance, ne permet de comprendre le ton ni les accusations formulées ici. Néanmoins, je vais, une nouvelle fois, tenter de vous éclairer.
2. Absence de contradiction factuelle
Si vous relisez posément votre commentaire, vous ferez la même constatation que tout autre lecteur. Vos remarques ne reposent sur aucun élément factuel, aucune vérification, aucune référence précise. Vous vous contentez de reprendre un narratif émotionnel faisant partie des éléments de langage récurrents, régulièrement mobilisés par les soutiens du Shtandart à des fins de diversion et de victimisation.
3. Origine et usage d’un narratif de diversion
“Conflit personnel, haine supposée, absence d’empathie » — cette rhétorique a été lancée dès le 21 mars 2022 par Michel Balique4. Sa diffusion a précédé de deux mois et demi l’installation du Shtandart à La Rochelle. Elle a tourné en boucle pendant plusieurs années. Elle a été reprise indistinctement ici5, là6 ou encore là7, à titre de diversion. Il n’est pas possible d’en citer toutes les occurences. Cette doxa imprègne tellement l’équipe du Shtandart qu’elle a donné lieu au faux témoignage du matelot Arthur Gazzarin8 sur le journal Libération. Elle a, de plus, été à l’origine de tentatives de procédures bâillons9.
Quoi qu’il en soit, une telle rhétorique ne trompe plus que ceux qui refusent d’en examiner les ressorts factuels. Pourtant, ils vous ont été exposés de manière détaillée, sourcée et courtoise lors de mes trois précédentes réponses. Je vous invite à les réexaminer en tentant d’écarter tout biais cognitif.
4. Une affaire institutionnelle, non personnelle
Plus tardivement que bien d’autres, « Caeso Fabius Gallus » alias « Fabio Caeso Gallus », vous faites de même en procédant à un copier-coller. Mais vous ne répondez ni ne faites référence à aucun point de fond développé dans l’article. Ces phrases sont interchangeables et ne concernent aucun élément précis du texte. De plus, elles ne correspondent pas à la démarche12du collectif lanceur d’alerte No Shtandart in Europe, comme chacun peut le vérifier.
Nos longs échanges précédents ne vous ont manifestement pas permis de dépasser ce cadre narratif. Vous personnalisez à tort une affaire qui ne l’est pas, en reprenant sans prudence ce qui a été préparé et usé par d’autres.
5. Une singularité française documentée
Car, s’il ne s’agissait que de Vladimir Martus, il n’y aurait pas d’« affaire Shtandart ». Dans tous les autres pays européens, l’application du droit a été rapide13. Cet été, sept pays ont refusé l’accès au Shtandart ; quatorze escales prévues ont été annulées. Partout ailleurs, le cas du navire russe a été traité en moins de quinze jours.
En France, la situation dure depuis plus de trois ans et demi. Une telle singularité ne s’explique ni par le patrimoine, ni par l’affect, ni par la culture, mais par des dysfonctionnements administratifs, l’existence de réseaux d’influence et des traitements dérogatoires documentés14.
6. Responsabilités et cadre réel de l’affaire Shtandart
Ainsi, à la différence des autres pays européens, il existe bien, en France, une « affaire Shtandart ». Ni Vladimir Martus, ni notre collectif n’en sont à l’origine. Elle a été construite et entretenue par des acteurs opérant au cœur de l’appareil d’État.
Patrice Bernier, directeur du port de plaisance de La Rochelle, a récemment confirmé dans le journal Sud-Ouest15 que le Secrétariat général de la mer demeure partie prenante de dispositifs permettant le contournement des sanctions européennes par le Shtandart.
Vladimir Martus n’est qu’un ressortissant russe parmi des millions d’autres. Comme eux, il agit en fonction de ses intérêts propres et de ceux de son pays, dans un cadre de pratiques qui ne relèvent pas des principes de l’État de droit européen. Il n’y a donc pas lieu de l’ériger en épouvantail ou un martyr. En faire un point de fixation permet surtout d’éviter toute analyse des responsabilités institutionnelles qui ont rendu cette situation possible.
Conclusion
Accuser sans argumenter, sans documenter et sans discuter les faits exposés n’est pas une contradiction : c’est une posture. Elle n’apporte rien au débat.
Bon vent au navire russe Shtandart !
Lien des documents mis en référence par ordre d’apparition
La présente note vise à exposer de manière circonstanciée l’évolution de l’affaire du navire russe Shtandart.
Elle présente les démarches entreprises depuis 2022 par le collectif pan-européen No Shtandart in Europe, ainsi que l’absence persistante d’implication des services diplomatiques de l’Ukraine en France, en contraste avec l’action déterminée d’autres ambassades ukrainiennes en Europe. Elle intervient dans un contexte juridique désormais clarifié par les juridictions nationales françaises et par la Cour de justice de l’Union européenne.
Elle se fonde sur des éléments juridiques et administratifs, ainsi que sur des documents publics et vérifiables.
1. Interdictions du navire Shtandart en Europe (année 2025)
Au cours de l’année 2025, le collectif pan-européen No Shtandart in Europe a obtenu que le navire propagandiste russe Shtandart soit interdit, en application des sanctions de l’Union européenne ou de sanctions nationales, par sept États européens, qu’ils soient ou non membres de l’Union. Cette interdiction concerne l’Irlande, le Royaume-Uni, la Norvège, le Danemark, la Belgique, l’Espagne et le Portugal, soit l’ensemble des pays où le navire a tenté d’accoster l’an dernier, à l’exception de la France.
Par ailleurs, un appui déterminé a été apporté par les ambassades d’Ukraine en Espagne, en Irlande et au Royaume-Uni. À cet égard, la lettre adressée par l’ambassade d’Ukraine en Irlande aux autorités portuaires de Dublin constitue un exemple particulièrement significatif d’intervention diplomatique effective.
3. Information et sollicitations adressées à l’ambassade d’Ukraine en France
Depuis juin 2022, l’ambassade d’Ukraine en France est régulièrement informée par le collectif No Shtandart in Europe des actes irréguliers liés au Shtandart. Elle a également été sollicitée de manière directe à plusieurs reprises. La liste des courriers transmis est explicite.
Aucune réponse n’a été reçue, à une seule exception près. En une occasion, un retour indirect a été obtenu : le conseiller politique de l’ambassade, par l’intermédiaire de M. Oleh Koval, a recommandé de ne pas s’opposer à la participation illégale du Shtandart au festival maritime Fécamp Grand’Escale, en mai 2024.
4. Échange public du 5 mars 2025 à Nantes
Le jeudi 5 mars 2025, dans une salle de l’hôtel de ville de Nantes, Monsieur l’Ambassadeur d’Ukraine en France a tenu une réunion devant une assistance d’environ 150 personnes. Celle-ci comprenait des élus ainsi que des représentants d’associations de Bretagne et des Pays de la Loire. Le fondateur et porte-parole du collectif No Shtandart in Europe a été interrogé publiquement sur le Shtandart.
À cette occasion, il a rappelé à Monsieur l’Ambassadeur que des démarches avaient été entreprises afin de mettre un terme au contournement des sanctions. Il a notamment exposé que des réponses avaient été obtenues de la Commission européenne, qu’une confirmation avait été apportée par le Conseil européen — c’est-à-dire par les 27 États membres de l’Union —, ainsi qu’une ordonnance du tribunal administratif de Rennes et un arrêt du Conseil d’État. L’ensemble de ces institutions a confirmé la légitimité de l’action engagée (Voir annexe 1).
Le porte-parole a souligné que, dans le contexte français, cette mobilisation ne pouvait pas aller plus loin sans un relais institutionnel approprié.
5. Absence d’intervention et éléments contextuels
Pour expliquer l’absence d’intervention de ses services, le responsable de l’ambassade d’Ukraine a évoqué l’existence d’un « problème bureaucratique ». Le porte-parole du collectif a répondu que cette situation devait plutôt être analysée comme résultant de l’existence de réseaux d’influence russes opérant au sein de l’appareil d’État français. Des documents internes, dont le collectif a obtenu copie, attestent de l’existence de passe-droits confidentiels allant en ce sens.
Dans ce contexte, une implication des services diplomatiques de l’Ukraine en France apparaît nécessaire. Cette demande a été renouvelée par écrit le 13 mars 2025. Aucune réponse n’a, là encore, été reçue. À ce jour, mi-janvier 2026, aucune action n’a été engagée.
6. Contexte général et alerte antérieure
La France demeure un pays historiquement russophile et relativement peu sensibilisé aux mécanismes d’ingérence de Moscou. Cette réalité avait déjà été portée à l’attention de l’agence nationale d’information ukrainienne, Ukrinform, il y a plus de cinq ans.
« L’expert a également souligné les défis qui attendent le successeur d’Oleh Shamshur, Vadym Omelchenko. “Le poste d’ambassadeur à Paris n’a rien à voir avec le glamour, le prestige, les avantages ou l’insouciance que pourrait offrir la Ville Lumière. L’Ukraine a besoin d’un diplomate francophone de haut niveau, car les réseaux d’influence de Moscou restent anciens, puissants, complexes et opaques”, a fait remarquer M. Grua.»
7. Coopération antérieure du collectif avec l’ambassade d’Ukraine en France
La situation actuelle contraste avec celle observée en octobre et novembre 2023. À cette période, Monsieur l’Ambassadeur et ses collaborateurs avaient sollicité le concours du collectifNo Shtandart in Europe. Ils lui demandaient de contribuer à la préparation d’un déplacement officiel à Nantes, notamment en ce qui concerne les contacts avec les associations, les autorités locales et la presse. Cette mission, assurée à titre bénévole, a été menée avec diligence et a donné lieu à des retours d’information transmis dans les meilleurs délais.
8. Clarification juridique par la CJUE et risques à venir
Le 22 août 2025, la Cour de justice de l’Union européenne (CJUE)s’est prononcée et a confirmé, une nouvelle fois, que les sanctions européennes s’appliquent bien au Shtandart depuis le 16 avril 2022. Après la décision de la CJUE, l’absence d’action ne peut plus être imputée à l’incertitude juridique, mais relève désormais d’une responsabilité politique.
Le navire, actuellement en Turquie, prévoit de revenir faireescale dans desports français en juin 2026, comme l’indique une croisière commercialisée par la société Kombat-Tour de Smolensk. Il n’est toutefois pas exclu qu’il se présente plus tôt sur les côtes françaises, puisqu’il est annoncé à Bizerte, en Tunisie, le 28 avril 2026. Dans ces conditions, il apparaît urgent que l’ambassade d’Ukraine en France se saisisse de ce dossier afin d’y mettre un terme, à l’instar des ambassades d’Ukraine en Espagne, en Irlande et au Royaume-Uni.
9. Conclusion
La « saga » du Shtandart constitue à la fois une faute de l’appareil d’État français, un élément préjudiciable à l’image des services diplomatiques de l’Ukraine en France et une remise en cause du régime des sanctions ainsi que des institutions européennes. Il apparaît désormais nécessaire d’y apporter une conclusion définitive.
Une intervention de l’ambassade d’Ukraine en France, en vue d’obtenir l’interdiction du navire russe dans les eaux territoriales françaises, y contribuerait de manière déterminante, à l’image de ce qui est déjà mis en application en Espagne et au Portugal.
Pour le collectif pan-européen No Shtandart in Europe Autres références et documents : voir annexes
Cette note peut être librement copiée ou partagée. Des demandes de précisions ou de rectification et des propositions d’ajout d’informations complémentaires peuvent être adressées par les contacts figurant ci-dessus.
Interpellation de cinq membres d’équipage et interdiction du navire Shtandart dans les eaux territoriales
pt
Annexe 2 Contexte relatif au porte-parole du collectif
Le porte-parole du collectif pan-européen No Shtandart in Europe a, depuis 2013, participé à diverses actions publiques en lien avec l’Ukraine et le contexte géopolitique régional. Ces éléments sont communiqués à titre strictement contextuel afin d’éviter toute interprétation erronée de la présente démarche.
Soutien formel reçu du Conseil municipal de Boutcha (Ukraine), 1er mai 2025. source
Création d’une plateforme nationale d’information relative aux manifestations ukrainiennes du 24 février 2024. source
Organisation du Forum des associations ukrainiennes de l’Ouest et création du site internet associé, 27 novembre 2023. source
Participation au comité ayant conduit à l’annulation du festival de cinéma russe« De Lviv à l’Oural » à Nantes, mars–avril 2022. source
Contributions à des médias et plateformes d’analyse : Ukrinform, Ukraine Crisis Media Center, InformNapalm, Desk-Russie, Le Diploweb
Contribution à l’ouvrage de géopolitique de Laurent Chamontin, Ukraine et Russie pour comprendre, 2016. source
Participation à la création et représentation du mouvement international No Mistrals for Putin, 2014–2015. source
Témoignage lors des événements de la Révolution de la Dignité (Euromaidan), 2013–2014. source
Ця довідка має на меті детально викласти еволюцію справи російського судна «Штандарт».
У ній подано кроки, здійснені з 2022 року пан’європейським колективом No Shtandart in Europe, а також тривалу відсутність залучення дипломатичних служб України у Франції, на противагу рішучим діям інших українських посольств у Європі. Вона підготовлена в юридичному контексті, який нині чітко роз’яснений національними судами Франції та Судом Європейського Союзу.
Вона ґрунтується на юридичних та адміністративних елементах, а також на публічних і перевірюваних документах.
1. Заборони судна «Штандарт» у Європі (2025 рік)
Протягом 2025 року пан’європейський колектив No Shtandart in Europe домігся того, щоб російське пропагандистське судно «Штандарт» було заборонене, на підставі санкцій Європейського Союзу або національних санкцій, сімома європейськими державами, незалежно від того, чи є вони членами ЄС. Ця заборона стосується Ірландії, Сполученого Королівства, Норвегії, Данії, Бельгії, Іспанії та Португалії, тобто всіх країн, де судно намагалося здійснити захід у порти минулого року, за винятком Франції.
Крім того, рішучу підтримку надали посольства України вІспанії,Ірландії та Сполученому Королівстві. У цьому контексті лист, надісланий Посольством України в Ірландії портовій владі Дубліна, є особливо показовим прикладом ефективного дипломатичного втручання (англ.).
3. Інформування та звернення до Посольства України у Франції
З червня 2022 року Посольство України у Франції регулярно інформується колективом No Shtandart in Europe про неправомірні дії, пов’язані зі «Штандартом». Воно також неодноразово отримувало прямі звернення. Перелік переданих листів (фр.) (укр.) є однозначним.
Жодної відповіді отримано не було, за єдиним винятком. В одному випадку було отримано непрямий зворотний зв’язок: політичний радник посольства через пана Олега Коваля рекомендував не виступати проти незаконної участі «Штандарта» у морському фестивалі Fécamp Grand’Escale (укр.) у травні 2024 року.
4. Публічний обмін 5 березня 2025 року в Нанті
У четвер, 5 березня 2025 року (фр.), в одній із зал мерії міста Нант Посол України у Франції провів зустріч перед аудиторією приблизно з 150 осіб. Серед них були обрані посадові особи, а також представники асоціацій Бретані та регіону Пеї-де-ла-Луар. Засновнику та речнику колективу No Shtandart in Europe було публічно поставлено запитання щодо «Штандарта».
З цієї нагоди він нагадав Панові Послу, що були здійснені кроки з метою припинення обходу санкцій. Зокрема, він виклав, що були отримані відповіді від Європейської комісії, що було надано підтвердження Європейською радою — тобто всіма 27 державами-членами ЄС, — а також винесено ухвалу адміністративного суду Ренна і постанову Державної ради. Усі ці інституції підтвердили законність вжитих дій (див. додаток 1).
Речник наголосив, що у французькому контексті ця мобілізація не може просуватися далі без належного інституційного посередництва.
5. Відсутність втручання та контекстуальні елементи
Для пояснення відсутності втручання своїх служб керівник Посольства України згадав про існування «бюрократичної проблеми». Речник колективу відповів, що цю ситуацію слід радше аналізувати як наслідок існуванняросійських мереж впливу, які діють усередині державного апарату Франції. Внутрішні документи (фр.), копії яких отримав колектив, підтверджують існування конфіденційних привілеїв у цьому напрямку.
У цьому контексті залучення дипломатичних служб України у Франції видається необхідним. Це прохання було знову надіслано в письмовій формі 13 березня 2025 року (фр.). Відповіді знову не надійшло. Станом на середину січня 2026 року жодних дій не було вжито.
6. Загальний контекст та попереднє застереження
Франція залишається історично русофільською країною та відносно слабо обізнаною з механізмами втручання Москви. Ця реальність уже була доведена до відома українського національного інформаційного агентства Укрінформ понад п’ять років тому.
«Експерт також підкреслив виклики, що постануть перед наступником Олега Шамшура, Вадимом Омельченком. “Посада посла в Парижі не має нічого спільного з гламуром, престижем, привілеями чи безтурботністю, які могла б пропонувати Місто Світла. Україні потрібен висококваліфікований франкомовний дипломат, оскільки мережі впливу Москви залишаються давніми, потужними, складними та непрозорими”, — зауважив пан Груа.»
7. Попередня співпраця колективу з Посольством України у Франції
Поточна ситуація контрастує з тією, що спостерігалася у жовтні та листопаді 2023 року. У той період Посол (фр.) та його співробітники звернулися до колективуNo Shtandart in Europe з проханням про співпрацю. Вони просили сприяти підготовці офіційного візиту до Нанта, зокрема щодо контактів з асоціаціями,місцевою владою та пресою. Це завдання, виконане на волонтерських засадах, було здійснене сумлінно та супроводжувалося передачею інформаційних (фр.) відгуків у найкоротші строки.
8. Юридичне роз’яснення Судом ЄС та майбутні ризики
22 серпня 2025 року Суд Європейського Союзу (СЄС) (англ.) ухвалив рішення та ще раз підтвердив, що європейські санкції застосовуються до «Штандарта» з 16 квітня 2022 року. Після рішення Суду ЄС відсутність дій більше не може пояснюватися юридичною невизначеністю, а тепер становить політичну відповідальність.
Судно, яке нині перебуває в Туреччині, планує повернутися для заходів у французькі порти в червні 2026 року (фр.), як це зазначено в круїзі, що продається компанією Kombat-Tour зі Смоленська (рос.). Водночас не виключено, що воно з’явиться на французькому узбережжі раніше, оскільки анонсоване в Бізерті, у Тунісі, 28 квітня 2026 року (рос.). За цих умов видається нагальним, щоб Посольство України у Франції взялося за цю справу з метою її припинення, за прикладом посольств України в Іспанії, Ірландії та Сполученому Королівстві.
9. Висновок
«Сага» «Штандарта» є водночас помилкою французького державного апарату, чинником, що шкодить іміджу дипломатичних служб України у Франції, та підривом режиму санкцій і європейських інституцій. Нині видається необхідним поставити в цій справі остаточну крапку.
Втручання Посольства України у Франції з метою домогтися заборони російського судна у французьких територіальних водах суттєво сприяло б цьому, за зразком того, що вже застосовується в Іспанії та Португалії.
Від імені пан’європейського колективу No Shtandart in Europe Інші посилання та документи: див. додатки
Цю довідку можна вільно копіювати або поширювати. Запити щодо уточнення чи виправлення, а також пропозиції щодо додавання додаткової інформації можуть бути надіслані за наведеними вище контактами.
Затримання п’яти членів екіпажу та заборона судна у територіальних водах
(порт.)
даток 2 Контекст щодо речника колективу
Речник пан’європейського колективу No Shtandart in Europe з 2013 року брав участь у різних публічних діях, пов’язаних з Україною та регіональним геополітичним контекстом. Ці елементи надаються виключно з контекстуальною метою, щоб уникнути будь-якого помилкового тлумачення цієї ініціативи.
Формальна підтримка, отримана від Міської ради Бучі (Україна), 1 травня 2025 року. джерело (укр.)
Створення національної інформаційної платформи, що стосується українських маніфестацій 24 лютого 2024 року. джерело (укр.)
Організація Форуму українських асоціацій Заходу та створення пов’язаного з ним вебсайту, 27 листопада 2023 року. джерело (фр.)
Участь у комітеті, що призвів до скасування російського кінофестивалю «Від Львова до Уралу» в Нанті, березень–квітень 2022 року. джерело (англ.)
Участь у медіа та аналітичних платформах: Ukrinform, Ukraine Crisis Media Center, InformNapalm, Desk-Russie, Le Diploweb
Внесок у геополітичну працю Лорана Шамонтена Україна і Росія: щоб зрозуміти, 2016 рік. джерело (фр.)
Участь у створенні та представництві міжнародного руху No Mistrals for Putin, 2014–2015 роки. джерело (фр.) (англ.)
Свідчення під час подій Революції Гідності (Євромайдан), 2013–2014 роки. джерело (фр.)
У 2025 році російське судно «Штандарт» зазнало широкомасштабних операційних обмежень по всій Європі як прямого наслідку національних та європейських санкцій. Судну було прямо заборонено або відмовлено у доступі в семи європейських країнах, що призвело до скасування чотирнадцяти запланованих заходів до портів, а також до його виключення з міжнародних морських заходів, зокрема з регати Tall Ships Races. Вирішальне правове роз’яснення надала Суд Європейського Союзу (СЄС), яка підтвердила, що «Штандарт» підпадає під європейські портові санкції з 16 квітня 2022 року.
Хоча судно продовжувало здійснювати обмежені заходи до портів у Франції, зокрема в Ла-Рошель (департамент Шаранта-Марітім), ці візити залишалися значною мірою непоміченими медіа, що різко контрастує з майже повною операційною ізоляцією, зафіксованою в інших європейських країнах. В інших державах скоординовані дії національних органів влади, організацій громадянського суспільства та колективу No Shtandart in Europe дозволили запобігти несанкціонованим заходам до портів, іноді супроводжуючись затриманнями та посиленим наглядом за членами екіпажу.
Спроба міжнародного турне «Штандарта» влітку 2025 року була суттєво скорочена як за географічним охопленням, так і за тривалістю, що ілюструє ефективне впровадження європейських і національних обмежувальних заходів. Залишкова діяльність судна у Франції нині становить дедалі більш маргінальний виняток, тоді як загальний ефект цих заходів призводить до майже повної операційної ізоляції «Штандарта» в європейських водах. Події 2025 року наочно демонструють ефективність безперервних, документованих і скоординованих дій, здійснюваних державними органами та транснаціональними громадянськими суспільствами з метою забезпечення дотримання режимів санкцій.
Цей звіт, підготовлений колективом No Shtandart in Europe, надає детальний аналіз операційних обмежень, портових заборон та заходів із забезпечення виконання нормативних вимог, які впливали на російське судно «Штандарт» у Європі протягом 2025 року. У звіті простежуються переміщення судна, висвітлюються випадки недотримання європейських санкцій, а також описуються втручання національних і європейських органів влади.
Звіт ґрунтується виключно на первинних джерелах, офіційних документах та публічно перевірюваній інформації. Його метою є інформування державних ухвалювачів рішень, регуляторних органів, дослідників і широкої громадськості про практичне застосування обмежувальних заходів Європейського Союзу, труднощі, з якими стикаються під час їх впровадження, а також про залишкові винятки, що спостерігаються у Франції.
2. Залишкова та дедалі більш маргіналізована присутність у Франції
«Штандарт», MMSI 518999255, продовжує заходити до портів Франції у 2025 році, зокрема до Ла-Рошель(департамент Шаранта-Марітім), де здійснює кілька стоянок. Зокрема, судно було поставлене на берег для проведення робіт майже на один місяць.
Серед інших стоянок у Ла-Рошель воно також перебувало в так званому «басейні траулерів» під час Тижня водних видів спорту. Водночас слід наголосити на новому елементі: ані організатори заходу, ані марина, ані муніципалітет більше не інформують про присутність судна.
Російський фрегат залишається на другому плані, невидимим в офіційній комунікації. Відсутність публічного висвітлення різко контрастує з практиками, які зазвичай спостерігаються в Ла-Рошель чи в інших місцях під час подібних заходів.
Для обґрунтування цієї портової присутності префект департаменту Шаранта-Марітім Бріс Блондель посилається на те, що «морське право має перевагу над європейським правом» (фр.). Водночас він замовчує пункт 4 статті 3ea Регламенту (ЄС) № 833/2014 (англ.), який дозволяє заходи до портів з метою захисту людського життя. Цей винятковий захід з його боку перекваліфіковується як «технічна стоянка». Таким чином, на думку його служб, немає підстав заперечувати проти заходів «Штандарта», у тому числі з комерційних причин.
«Штандарт» здійснив захід до порту Ле-Сабль-д’Олон (департамент Вандея) 23 квітня 2025 року (фр.).
Він був присутній на Тижні затоки Морбіан з 25 травня по 1 червня 2025 року. Це єдина відома реальна участь судна в морському заході протягом цього року. Вона викликала численні запитання, як це пояснює колектив у зверненні до Тьєррі Вернея, президента заходу.
3. Провал спроб міжнародного визнання та легітимації
Літній рейс мав відбутися з 2 липня (Сен-Мало) до 5 вересня 2025 року (Джерсі) (англ.). Спроба міжнародного турне «Штандарта» не дала очікуваного результату. Навпаки, вона продемонструвала, наскільки його становище у Франції різко відрізняється від ситуації в інших європейських країнах, незалежно від того, чи є вони членами ЄС. Це мало негативні наслідки для іміджу судна та його капітана-власника через нерегулярні дії, що викликали подив, а іноді й підозри.
25 березня 2025 року Ванесса Морі, віцепрезидентка Sail Training International, звернулася листом до різних міст-етапів регати Tall Ships Races (англ.) із проханням прийняти «Штандарт». Це втручання, здійснене всупереч чинним національним і європейським нормативним рамкам, не мало успіху. «Криша» «Штандарта» не змогла протистояти верховенству права в державах, яких це стосувалося.
Справді, після сигналів колективу No Shtandart in Europeбританські, норвезькі та данські органи влади (англ.) — країни-господарі Tall Ships Races — виступили проти будь-яких заходів судна до портів з огляду на національні або європейські санкції.
Владимир Мартус, капітан і фактичний власник «Штандарта», намагався інструменталізувати британську пресу, заявляючи, що його судно було заборонене в Абердіні через те, що він нібито народився в Росії (англ.). Водночас Генеральне консульство Росії у своєму комюніке від 17 липня 2025 року сприяло проясненню реального характеру місії «Штандарта», різко атакувавши британську владу через цю відмову (рос.).
Представники колективу в інших країнах, на які був спрямований маршрут «Штандарта», діяли як на рівні органів влади, так і безпосередньо на місцях. Зокрема, слід відзначити спостереження за «Штандартом» у затоці Кіллайні (Ірландія)(англ.), здійснене асоціацією Ukrainian Action in Ireland (укр.) у взаємодії з береговою охороною. Захід екіпажу «Штандарта» на берег було попереджено.
Посольство України в Ірландії виступило з чіткою позицією, що підтверджується його листом, надісланим портовим службам Дубліна (англ.). Ми маємо підстави вважати, що аналогічні дії були вжиті дипломатичними службами України у Сполученому Королівстві, навіть якщо не маємо документів, які дозволили б стверджувати це беззаперечно.
Безпосередній наслідок: жодна із запланованих стоянок на літо 2025 (англ.) року не була реалізована. Йдеться про Джерсі, Сен-Мало, Фалмут, Дублін, Острів Мен, Абердін, Крістіансанн, Есб’єрг, Саннефйорд, Ставангер, Гарвіч, Остенде. Пізніше так само було відмовлено у заході до Португалете та Кашкайш. Ці рішення були ухвалені після детальних і узгоджених повідомлень, переданих колективом відповідним органам влади.
Ми не маємо доказів формальної відмови у заході до порту Остенде (Бельгія). Втім, не існує жодного публічного документа, зокрема й у соціальних мережах «Штандарта», який би підтверджував його перебування в цьому порту.
Протягом двох місяців — липня та вересня 2025 року — «Штандарту» було відмовлено у доступі до портів семи різних європейських держав: Ірландії, Сполученого Королівства, Норвегії, Данії, Бельгії, Іспанії та Португалії.
Заборона європейських портів на вхід судна «Штандарт» влітку 2025 року
4. Обхід санкцій, нерегулярні зупинки, офіційні втручання: літній тур під примусом і скорочений
Три суперечливі стоянки замінили чотирнадцять запланованих спочатку. Одна, у Шотландії, здійснена за сумнівних умов. Дві інші відбулися з порушенням європейського регламенту. Друга, в Ірландії, посеред ночі, могла тривати лише кілька годин. Третя тривала кілька днів. Її виявлення після факту викликало широку обурення в Данії.
Заходи судна «Штандарт» або спроби заходів у Кілліні-Бей, Клогерхед, Скапа-Пір та Хвіде-Санде в липні 2025 року
Українська активістка з Лондона підтримує щоденні контакти з портовими органами, які могли бути відвідані «Штандартом». Вона сприяла запобіганню спроби заходу до Скапа Пір (Оркнейські острови) (англ.) 17 липня 2025 року за допомогою британських берегових охоронців. Імовірно, ця сама особа, починаючи з Сіллійських островів, унеможливила заходи судна в інших портах Ірландії та Сполученого Королівства.
Неанонсована стоянка в Інвері (Loch Nevis, Шотландія) (англ.) 13–14 липня 2025 року не викликала відомої реакції. Можливо, Володимир Мартус скористався правовою неоднозначністю між портом та укриттям. Так чи інакше, ізольоване селище, не пов’язане з дорожньою мережею, ускладнює висадку та посадку пасажирів.
Літнє та міжнародне турне «Штандарта» 2025 року в підсумку було скорочене до одного місяця. Тривалість його перебування зменшилась удвічі.
«Штандарт» та ірландська берегова охорона, затока Кілліні, 8 липня 2025 року. Фото: Флетчер Томпсон
5. Систематичні відмови в Іспанії та Португалії та поліцейські втручання
У вересні 2025 року «Штандарт» не зміг здійснити заходи до портів ні в Іспанії, ні в Португалії.
З 27 липня 2024 року російське судно заборонено в територіальних водах Іспанії (ісп.). Колектив інформує відповідні органи влади та українські асоціації цієї країни, а також Португалії, про наближення «Штандарта».
Українська діаспора в Португалії під керівництвом Associação dos ucranianos em Portugal (укр.), за підтримки Українського Світового Конгресу (укр.), мобілізується проти спроб російського фрегата. У портах Матозіньюш, Лейшойнш та Віла Нова 21 вересня 2025 року заходи були перешкоджені португальськими морськими властями (порт.). Аналогічно відбулося у Кашкайш 22 вересня та в регіоні Сагреш 24 вересня. Під час останньої спроби п’ять пасажирів (або членів екіпажу) були затримані правоохоронними органами. Один із членів екіпажу «Штандарта» повідомляє про різні операції обходу, здійснені в Португалії. Ознайомлення з цим свідченням, яке є критичним, містить цінні уроки. Колектив передає документ португальським органам (англ.) влади та публікує його онлайн російською, англійською та португальською мовами.
Спроби заходів «Штандарта» до портів Португалії у вересні 2025 року: Матозіньюш, Віла Нова, Лейшойнш, Кашкайш, Сагреш.
У результаті в Ірландії, Данії, Іспанії та Португалії «Штандарт» і Володимир Мартус не лише заборонені, а й явно підозрілі та перебувають під пильним наглядом.
Після цих послідовних відмов жодної альтернативної портової точки для «Штандарта» в європейських водах більше не існує. На практиці російський фрегат має лише одну ефективну точку прийому: порт Ла-Рошель.
Le Shtandart surveillé par la marine portugaise au large de Sagres, 23 septembre 2025
6. Остаточне юридичне закриття дебатів на європейському рівні
Суд відхилив позов «Штандарта» проти рішення (СПЗЗ) № 2024/1744 Європейської ради (англ.) (регламент № 2024/1745), чітко зазначивши, що: ««Штандарт» підпадає під дію обмежувальних заходів Європейського Союзу з 16 квітня 2022 року».
Ці підтвердження відбулися в рамках процедур, частково ініційованих і ретельно відслідкованих колективом з 2022 року.
7. Юридичні та операційні наслідки спроб заходів у порти у 2025 році
Спроба європейського турне «Штандарта» у 2025 році мала наслідки, аналогічні до тих, що спостерігалися під час попередніх судових процедур, ініційованих його капітаном-власником.
В обох випадках проведені дії призводили до юридичного уточнення та посилення правового регламенту, що застосовується. Судові позови завершувалися негативними рішеннями судів. Спроби заходів до портів призводили до чітких відмов, адміністративних втручань та посиленої координації між національними органами влади.
Ці елементи сприяли більш однорідному застосуванню обмежувальних заходів на європейському рівні та значному скороченню можливостей доступу до портів для судна. Французька «криша» «Штандарта» у цьому контексті зазнала ослаблення.
8. Французький виняток, що дедалі більше ізольований з огляду на європейське право
Ознайомившись із усіма попередніми даними, ситуація, що спостерігається у Франції, зокрема в Ла-Рошель, сьогодні виглядає винятком у середовищі європейських країн, закритих для «Штандарта».
Сім європейських держав, а також дедалі більша частина французьких департаментів, тепер відкрито заборонили свої порти для «Штандарта».
У поєднанні з рішенням СЄС від 22 серпня 2025 року, ця ситуація ставить відповідні префектури перед регуляторними обов’язками.
Префект департаменту Шаранта-Марітім отримав письмове, датоване та аргументоване попередження від асоціації Iroise Ukraine, члена колективу, 13 серпня 2025 року. У ньому міститься вимога видати наказ про заборону заходів. У разі бездіяльності префекта передбачено можливість подання позовів проти нього. Паралельно планується офіційний позов проти французької держави до європейських інституцій.
Крім того:
неодноразове вимкнення системи автоматичної ідентифікації (AIS),
спроби заходу до портів,
несанкціоновані стоянки,
сприяють значному погіршеннюіміджу судна та втраті авторитету, який Володимир Мартус ще мав у деяких морських органах влади або національних службах безпеки.
Висновок – Портова ізоляція, встановлена на європейському рівні
За підсумками 2025 року стає очевидним, що російське судно «Штандарт» на практиці більше не має оперативного доступу до європейських портів. Відмови у заході, офіційні заборони та втручання морських органів влади застосовувалися координовано у всіх зацікавлених державах, на основі європейських обмежувальних заходів, підтверджених Європейською комісією та Судом Європейського Союзу (СЄС), а також органами влади Сполученого Королівства та Норвегії.
Ця ситуація є результатом безперервної, документованої та скоординованої роботи різних членів колективу No Shtandart in Europe, чиї сигнали та дії щодо національних та європейських органів влади вирішально сприяли ефективному застосуванню цих заходів. Стоянки, що ще спостерігаються у Франції, зокрема в Ла-Рошель, тепер є залишковою, ізольованою та оскаржуваною ситуацією з огляду на практики, застосовані в інших європейських державах.
Додаток: Операційна, адміністративна та юридична хронологія «Штандарта» у 2025 році
1-й квартал 2025 року
20 січня – 14 лютого 2025 року – «Штандарт» перебуває на каренажі в порту Атлантік, Ла-Рошель. джерело
Середина лютого – квітень 2025 року – «Штандарт» стоїть на якорі під вітром острова Екс або в порту Ла-Рошель. джерело 1джерело 2джерело 3 (англ.)
25 березня 2025 року – Ванесса Морі, віцепрезидентка Sail Training International, звертається до місцевих організаторів Tall Ships Races з проханням прийняти «Штандарт», всупереч нормативним вимогам. джерело (англ.)
2-й квартал 2025 року
23 квітня 2025 року – «Штандарт» заходить до порту Сабль-д’Олон. джерело (фр.)
15 травня 2025 року – колектив No Shtandart in Europe публікує конфіденційні привілеї, надані «Штандарту» французькими органами влади. джерело (фр.)
25 травня – 1 червня 2025 року – «Штандарт» бере участь у Тижні Гольфу Морбіан. джерело (фр.)
18 – 26 червня 2025 року – «Штандарт» стоїть у порту Ла-Рошель під час Тижня мореплавства. джерело
19 червня 2025 року – префект департаменту Іль-і-Вілен підтверджує заборону заходу «Штандарта» до портів департаменту, включно з Сен-Мало. джерело (фр.)
26 червня 2025 року – місцева преса повідомляє, що уряд Джерсі заборонив заход «Штандарта» до порту Сен-Ельє. джерело (англ.)
3-й квартал 2025 року
2 липня 2025 року – «Штандарт», якому заборонено заходи до портів узбережжя Армор, залишає якірну стоянку перед Сен-Каст-ле-Гільдо для великого міжнародного турне та участі в Tall Ships Races. джерело (фр.)
6 липня 2025 року – Посольство України в Ірландії пише до портової влади Дубліна. джерело (англ.)
6 липня 2025 року – «Штандарт» вимикає AIS уздовж ірландського узбережжя. джерело (англ.)
7 – 8 липня 2025 року – «Штандарт», контрольований ірландськими береговими охоронцями, заборонений до заходу в порт Дубліна та має повторно підключити AIS. джерело (англ.)
7 – 8 липня 2025 року – «Штандарт» стоїть у затоці Кіллайні. джерело (англ.)
Ніч з 8 на 9 липня 2025 року – неанонсована та несанкціонована стоянка «Штандарта» у Клогерхед, Ірландія. джерело (англ.)
13 – 14 липня 2025 року – неанонсована стоянка «Штандарта» в Інвері (Шотландія). джерело (англ.)
15 липня 2025 року – Sail Training International повідомляє, що стоянки у Абердіні (Шотландія), Крістіансанн (Норвегія) та Есб’єрг (Данія) заборонені, і «Штандарт» не може брати участь у Tall Ships Races. джерело (англ.)
17 липня 2025 року – «Штандарт» вимикає AIS. джерело (англ.)
17 липня 2025 року – спроба заходу до Скапа-Пір (Оркнейські острови) зірвана береговою охороною, AIS підключено повторно. джерело (англ.)
17 липня 2025 року – Генеральне консульство Росії публікує різке комюніке на користь «Штандарта» та проти британських органів влади. джерело (рос.)
27 липня 2025 року – «Штандарт» вимикає AIS у Північному морі. джерело (фр.)
Останній тиждень липня 2025 року – «Штандарт», AIS вимкнено, стоїть у Хвіде Санд, неанонсовано для данських органів. джерело (да.)
2 серпня 2025 року – «Штандарт» скорочує літнє турне на місяць. джерело (фр.)
2 серпня 2025 року – «Штандарт» входить у територіальні води Франції та повторно підключає AIS. джерело (фр.)
7 серпня 2025 року – Європейська комісія надсилає друге підтвердження колективу No Shtandart in Europe. джерело (фр.)
13 серпня 2025 року – асоціація Iroise Ukraine та колектив надсилають попередження префекту департаменту Шаранта-Марітім. джерело (фр.)
22 серпня 2025 року – Суд ЄС підтверджує, що «Штандарт» під санкціями з 16 квітня 2022 року. джерело (англ.)
Серпень – початок вересня 2025 року – «Штандарт» здійснює різні стоянки у Ла-Рошель. джерело (фр.)
17 вересня 2025 року – «Штандарт» залишає Ла-Рошель, прямуючи до Іспанії. джерело
19 вересня 2025 року – «Штандарт» заходить у територіальні води іспанської Галлісії, всупереч забороні від 27 липня 2024 року. джерело (ісп.)
20 вересня 2025 року – Павло Садоха, президент Associação dos Ucranianos em Portugal, закликає українців у портах Португалії до мобілізації. джерело (укр.)
21 вересня 2025 року – «Штандарт», під наглядом патрульного судна Apulia, безуспішно намагається зайти до одного з портів північного Португалії. джерело (ісп.)
22 вересня 2025 року – Український Світовий Конгрес закликає українців у Португалії до пильності через прибуття «Штандарта». джерело (укр.)
22 вересня 2025 року – флешмоб українців у Кашкайш, Португалія. джерело (укр.)
22 вересня 2025 року – «Штандарт» безуспішно намагається зайти до порту Кашкайш. джерело (порт.)
24 вересня 2025 року – пасажири, яких «Штандарт» намагається взяти на борт через його шлюпку, затримані правоохоронцями біля Сагреш, Португалія. джерело (рос.)
26 вересня 2025 року – «Штандарт» заходить до порту Танжер, Марокко, після чого AIS вимкнено на шляху до Бізерти, Туніс. джерело
4-й квартал 2025 року
1 жовтня 2025 року – член екіпажу «Штандарта» публікує на VK (російський Facebook) внутрішній звіт про порушення судна вздовж португальського узбережжя. джерело (рос.)
4 – 5 жовтня 2025 року – «Штандарт» заходить до Бізерти, Туніс. джерело 1 (рос.) джерело 2 (фр.)
Жовтень 2025 року – транзит через Егейське море та несанкціоноване висадження пасажира на грецькому острові. джерело (англ.)
Жовтень 2025 – 18 квітня 2026 року – «Штандарт» бере участь у зйомках фільму та здійснює круїзи вздовж узбережжя Туреччини. джерело (рос.)
Проєкти 2026 року
18 – 28 квітня 2026 року – планується круїз «Штандарта» з Бодрума, Туреччина, до Бізерти, Туніс. джерело (рос.)
21 – 30 червня 2026 року – планується круїз Ла-Рошель – Сен-Мало, з заходами в Бретані для компанії Kombat-tour, Смоленськ, Росія. джерело (рос.)
Автор: колектив No Shtandart in Europe Рік: 2026 Назва: ЗВІТ Російське судно «Штандарт»: заборони та обмеження заходів у порти Європи у 2025 році Версія: 1.0 Ліцензія: Creative Commons (CC BY 4.0) Посилання на повний звіт:Посилання
En 2025 le navire russe Shtandarta fait l’objet de restrictions opérationnelles étendues à travers l’Europe, en conséquence directe des sanctions nationales et européennes. Le navire a été explicitement interdit ou s’est vu refuser l’accès dans sept pays européens, entraînant l’annulation de quatorze escales programmées ainsi que son exclusion de manifestations maritimes internationales, notamment des Tall Ships Races. Une clarification juridique décisive a été apportée par la Cour de justice de l’Union européenne (CJUE), qui a confirmé que le Shtandart est soumis aux sanctions portuaires européennes depuis le 16 avril 2022.
Si le navire a continué à effectuer des escales limitées en France, en particulier à La Rochelle, celles-ci sont restées largement non médiatisées, en contraste marqué avec l’isolement opérationnel quasi total observé ailleurs en Europe. Dans les autres pays, des actions coordonnées menées par les autorités nationales, des organisations de la société civile et le collectif No Shtandart in Europe ont permis d’empêcher des entrées portuaires non autorisées, donnant parfois lieu à des interpellations et à une surveillance étroite des membres d’équipage.
La tentative de tournée internationale du Shtandart à l’été 2025 a été fortement écourtée, tant dans son périmètre que dans sa durée, illustrant la mise en œuvre effective des mesures restrictives européennes et nationales. L’activité résiduelle du navire en France constitue désormais une exception de plus en plus marginale, tandis que l’effet global de ces mesures se traduit par un isolement opérationnel quasi complet du Shtandart dans les eaux européennes. Les événements de 2025 mettent en évidence l’efficacité d’actions continues, documentées et coordonnées menées par les autorités publiques et les sociétés civiles transnationales afin d’assurer le respect des régimes de sanctions.
Le présent rapport, élaboré par le collectif No Shtandart in Europe, fournit une analyse détaillée des restrictions opérationnelles, des exclusions portuaires et des mesures de mise en œuvre réglementaire affectant le navire russe Shtandart en Europe au cours de l’année 2025. Il retrace les déplacements du navire, met en évidence les cas de non-respect des sanctions européennes et décrit les interventions des autorités nationales et européennes.
Le rapport repose exclusivement sur des sources primaires, des documents officiels et des informations publiquement vérifiables. Il a pour objectif d’informer les décideurs publics, les autorités de régulation, les chercheurs et le grand public sur l’application concrète des mesures restrictives de l’Union européenne, les difficultés rencontrées dans leur mise en œuvre, ainsi que les exceptions résiduelles observées en France.
2. Une présence résiduelle et de plus en plus marginalisée en France
Le Shtandart,MMSI 518999255, continue à accoster en France en 2025, particulièrement à La Rochelle, Charente-Maritime, où il effectue plusieurs escales. Le navire y est notamment mis au sec, pour travaux, pendant près d’un mois.
Entre autres escales rochelaises, il séjourne aussi dans le « bassin des chalutiers » lors de la Semaine du nautisme. Toutefois, un élément nouveau mérite d’être souligné : ni les organisateurs de l’événement, ni le port de plaisance, ni la municipalité n’informent plus sur la présence du navire.
La frégate russe reste en arrière-plan, invisible dans la communication officielle.Cette absence de valorisation publique contraste avec les pratiques habituellement observées à La Rochelle ou ailleurs, lors de ce type d’événement.
Pour justifier cette occupation portuaire, Brice Blondel, préfet de la Charente-Maritime, invoque le fait que « le droit de la mer prévaut sur le droit européen ». Ce faisant, il passe sous silence le paragraphe 4 de l’article 3 sexies bis du règlement (UE) nº 833/2014 autorisant les accostages pour sauvegarde de la vie humaine. Cette mesure dérogatoire est requalifiée, par ses soins, « d’escale technique ». Il n’y a donc pas lieu de s’opposer, selon ses services, aux entrées du Shtandart, y compris pour des motifs commerciaux.
Il est présent à la Semaine du Golfe du Morbihan, du 25 mai au 1er juin 2025. Il s’agit de sa seule réelle participation connue à un événement maritime pour cette année. Celle-ci soulève de nombreuses questions comme l’explique le collectif à Thierry Verneuil, président de l’événement.
Escales du Shtandart, en France, pendant l’année 2025.
3. L’échec des tentatives de reconnaissance et de légitimation internationales
Le voyage estival doit avoir lieu du 2 juillet (Saint-Malo) au 5 septembre 2025 (Jersey). La tentative de tournée internationale du Shtandart n’a pas l’effet escompté. Au contraire, elle révèle à quel point sa situation, en France, est en décalage avec celle dans les autres pays européens, qu’ils soient, ou non, membres de l’Union. Elle a des conséquences négatives sur l’image du navire et sur celle de son capitaine-propriétaire en raison de comportements irréguliers causant surprises, voire suspicions.
En effet, alertées par le collectif No Shtandart in Europe, les autorités britanniques, norvégiennes et danoises, hôtes des Tall Ships Races, s’opposent à toute escale, en raison des sanctions nationales ou européennes.
Vladimir Martus, capitaine et propriétaire de facto du Shtandart, tente d’instrumentaliser la presse britannique en disant que son navire a été interdit à Aberdeen en raison du fait qu’il serait né en Russie. Mais, de son côté, leconsulat général de Russie contribue à clarifier la nature réelle de la mission du Shtandart dans un communiqué, du 19 juillet 2025. Il attaque vigoureusement les autorités britanniques en raison de ce refus.
Les représentants du collectif, dans les autres pays ciblés par le Shtandart, s’activent aussi bien auprès des autorités que sur le terrain. À ce titre, on peut signaler la surveillance du Shtandart dans la baie de Killiney (Irlande) par l’association Ukrainian Action in Ireland en liaison avec les coast-guards. Un accostage de l’équipage du Shtandart est empêché.
L’ambassade d’Ukraine en Irlande intervient de façon explicite comme le montre son courrier adressé aux services portuaires de Dublin. Nous avons des raisons de penser qu’il en est de même de la part des services diplomatiques d’Ukraine au Royaume-Uni, même si nous n’avons pas de document permettant de l’affirmer de façon incontestable.
Conséquence directe : aucune des escales planifiées, pour l’été 2025 ne peut être réalisée. Il s’agit de Jersey, Saint-Malo, Falmouth, Dublin, Isle of Man, Aberdeen, Kristiansand, Esbjerg, Sandefjord, Stavanger, Harwich, Ostende. Plus tard, il en sera de même pour Portugalete et Cascais. Ces décisions ont été prises à la suite de signalements circonstanciés et concordants transmis par le collectif aux autorités concernées.
Nous ne disposons pas d’éléments prouvant un refus d’escale à Ostende (Belgique). Toutefois, il n’existe aucun document public, y compris sur les réseaux sociaux du Shtandart, attestant de son passage dans ce port.
En deux mois, à savoir ceux de juillet et de septembre 2025, le Shtandart s’est ainsi vu refuser l’accès à sept États européens distincts : Irlande, Royaume-Uni, Norvège, Danemark, Belgique, Espagne, Portugal.
Interdictions portuaires européennes du Shtandart au cours de l’été 2025.
4. Contournements, escales irrégulières et interventions officielles : une tournée estivale contrainte et écourtée
Trois escales controversées remplacent les quatorze prévues initialement. Une, en Écosse, est réalisée dans des conditions douteuses. Les deux autres s’effectuent sans respecter le règlement européen. La deuxième, en Irlande, en milieu de nuit, ne peut durer que quelques heures. La troisième s’étend sur plusieurs jours. Sa découverte, a posteriori, crée une large indignation au Danemark.
Cartes des escales ou tentatives d’escale du Shtandart à Killiney Bay, Clogherhead, Inverie, Scapa Pier et Hvide Sande en juillet 2025
Une activiste ukrainienne de Londres est en relations pluri-quotidiennes avec les autorités des ports susceptibles d’être visités par le Shtandart. Elle contribue à déjouer une tentative d’entrée à Scapa Pier, îles Orcades, le 17 juillet 2025, grâce aux garde-côtes britanniques. Il est probable que cette même personne, dès les îles Scilly, a rendu impossible des escales dans d’autres ports d’Irlande et du Royaume-Uni.
L’escale non annoncée d’Inverie (Loch Nevis, Écosse) les 13 et 14 juillet 2025, ne suscite pas de réaction connue. Il est possible que Vladimir Martus ait joué sur l’ambiguïté juridique entre port et abri. De toute façon, le village isolé, non relié au réseau routier, ne permet que difficilement le débarquement ou l’embarquement de passagers.
En revanche, les escales non-conformes à Clogherhead (Irlande), dans la nuit du 8 au 9 juillet 2025, et à Hvide Sande (Danemark), fin juillet 2025, sont condamnées à la fois par les autorités nationales et par la presse locale.
La tournée estivale, et internationale, 2025 du Shtandart est finalement réduite à un mois. Sa durée est divisée par deux.
Le Shtandart et les gardes-côtes irlandais, Killiney Bay, 8 juillet 2025. Photo : Fletcher Thompson
5. Refus systématiques en Espagne, au Portugal et interventions policières
En septembre 2025, le Shtandart ne réussit à faire escale ni en Espagne, ni au Portugal.
Depuis le 27 juillet 2024, le navire russe est interdit dans les eaux territoriales espagnoles. Le collectif informe les autorités et les associations ukrainiennes de ce pays, ainsi que celles du Portugal, de son approche.
La diaspora du Portugal sous la conduite de l’Associação dos ucranianos em Portugal, appuyée parl’Ukrainian World Congress, se mobilise largement contre les tentatives de la frégate russe. À Matosinhos, Leixões ou Vila Nova, le 21 septembre 2025, elles sont empêchées par les autorités maritimes portugaises. Il en est de même à Cascais, le 22 septembre, et dans la région de Sagres, le 24 septembre.
Tentatives d’escale du Shtandart au Portugal en septembre 2025 : Matosinhos, Vila Nova, Leixões, Cascais, Sagres.
Il en résulte qu’en Irlande, au Danemark, en Espagne et au Portugal, le Shtandart et Vladimir Martus sont, non seulement interdits, mais explicitement suspects et étroitement surveillés.
À l’issue de ces refus successifs, aucune alternative portuaire opérationnelle n’est identifiée pour le Shtandart dans les eaux européennes. En pratique, la frégate russe ne dispose plus que d’un seul point d’accueil effectif : le port de La Rochelle.
Le Shtandart surveillé par la marine portugaise au large de Sagres, 23 septembre 2025
6. Clôture juridique définitive du débat au niveau européen
Ces confirmations interviennent dans le cadre de procédures, pour partie, engagées et scrupuleusement suivies par le collectif depuis 2022.
7. Conséquences juridiques et opérationnelles des tentatives d’escale en 2025
La tentative de tournée européenne du Shtandart en 2025 produit des effets comparables à ceux observés lors des procédures contentieuses engagées antérieurement par son capitaine-propriétaire.
Dans les deux cas, les démarches entreprises conduisent à une clarification et à un renforcement du cadre juridique applicable. Les actions contentieuses aboutissent à des décisions juridictionnelles défavorables. Les tentatives d’escale entraînent des refus explicites, des interventions administratives et une coordination accrue entre autorités nationales.
Ces éléments contribuent à une application plus homogène des mesures restrictives au niveau européen et à une réduction significative des possibilités d’accès portuaire du navire. La krysha française du Shtandart en sort fragilisée.
8. Une exception française de plus en plus isolée au regard du droit européen
En prenant connaissance de l’ensemble des éléments précédents, la situation observée en France, en particulier àLa Rochelle, apparaît aujourd’hui comme une exception au sein d’un environnement européen fermé au Shtandart.
Sept pays européens, ainsi qu’une part croissante des départements français, ont désormais explicitement interdit leurs ports au Shtandart.
Combinée à l’ordonnance de la CJUE, du 22 août 2025, cette évolution place les autorités préfectorales concernées face à leurs obligations réglementaires.
Le préfet de Charente-Maritime reçoit une mise en demeure écrite, datée et argumentée, le 13 août 2025, par l’association Iroise Ukraine membre du collectif. Elle demande la prise d’un arrêté d’interdiction. Des poursuites contre ce préfet sont envisagées en cas d’inaction de sa part. Parallèlement, un recours formel contre l’État français serait engagé auprès des institutions européennes.
Par ailleurs,
les extinctions répétées du système d’identification automatique (AIS),
les tentatives d’accostage,
et les escales non autorisées,
contribuent à une dégradation notable de l’image du navire et du crédit dont jouissait encore Vladimir Martus auprès de certaines autorités maritimes ou services de sécurité nationaux.
Conclusion – Un isolement portuaire désormais établi à l’échelle européenne
À l’issue de l’année 2025, il apparaît que le navire russe Shtandartne dispose plus, en pratique, d’accès opérationnel aux ports européens. Les refus d’escale, interdictions formelles et interventions des autorités maritimes se sont appliqués de manière convergente dans l’ensemble des États concernés, sur la base des mesures restrictives européennes, confirmées par la Commission européenne et par la Cour de justice de l’Union européenne (CJUE), ainsi que par les autorités du Royaume-Uni et de la Norvège.
Cette situation résulte d’un travail continu, documenté et coordonné mené par les différents membres du collectif No Shtandart in Europe, dont les signalements et démarches auprès des autorités nationales et européennes ont contribué de manière déterminante à l’application effective de ces mesures. Les escales encore observées en France, et en particulier à La Rochelle, constituent désormais une situation résiduelle, isolée et contestée au regard des pratiques mises en œuvre dans les autres États européens.
Annexe : Chronologie opérationnelle, administrative et juridique du Shtandart au cours de l’année 2025
1er trimestre 2025
20 janvier – 14 février 2025 – Le Shtandart est en carénage au port Atlantique, La Rochelle. source
Mi-février – avril 2025 – Le Shtandart est au mouillage sous le vent de l’île d’Aix ou dans le port de La Rochelle. source 1source 2source 3
25 mars 2025 – Vanessa Mori, vice-présidente de Sail Training International, demande aux organisations locales des Tall Ships Races d’accueillir le Shtandart, en contradiction avec la réglementation. source
2e trimestre 2025
23 avril 2025 – Le Shtandart fait escale aux Sables d’Olonne. source
15 mai 2025 –Le collectif No Shtandart in Europe publie les passe-droits confidentiels accordés au Shtandart par les autorités françaises. source
25 mai – 1er juin 2025 – Le Shtandart participe à la Semaine du Golfe du Morbihan. source
18 – 26 juin 2025 – Le Shtandart est en escale au port de La Rochelle pendant la Semaine du nautisme. source
19 juin 2025 – Le préfet d’Ille-et-Vilaine confirme que le Shtandart a interdiction de faire escale dans les ports du département et, a fortiori, à Saint-Malo. source
26 juin 2025 – La presse locale révèle que le gouvernement de Jersey a interdit au Shtandart de faire escale dans le port de Saint-Hélier. source
3e trimestre 2025
2 juillet 2025 – Le Shtandart, interdit d’escale dans les ports des côtes d’Armor, quitte son mouillage devant Saint-Cast-le-Guildo pour une large tournée internationale et pour une participation au Tall Ships Races.source
6 juillet 2025 – L’ambassade d’Ukraine en Irlande écrit à l’autorité portuaire de Dublin. source
6 juillet 2025 – Le Shtandart éteint son AIS le long des côtes irlandaises. source
7 – 8 juillet 2025 – Le Shtandart, contrôlé par les gardes-côtes irlandais, a interdiction d’entrer dans le port de Dublin (Irlande) et doit reconnecter son AIS. source
7 – 8 juillet 2025 – Le Shtandart est mouillé dans Killiney Bay. source
Nuit du 8 au 9 juillet 2025 – Le Shtandart fait une escale non annoncée et non autorisée à Clogherhead, Irlande. source
13 – 14 juillet 2025 – Le Shtandart fait une escale non annoncée à Inverie (Écosse). source
15 juillet 2025 – Sail Training International expose que les escales d’Aberdeen (Ecosse), Kristiansand (Norvège) et Esbjerg (Danemark) sont interdites et, qu’en conséquence, le Shtandart n’est pas autorisé à participer aux Tall Ships Races. source
17 juillet 2025 – Le Shtandart déconnecte son AIS. source
17 juillet 2025 – La tentative du Shtandart d’entrer à Scapa-Pier (Îles Orcades) est déjouée par les gardes-côtes et il doit reconnecter son AIS. source
17 juillet 2025 – Le consulat général de Russie émet un cinglant communiqué en faveur du Shtandart et contre les autorités britanniques. source-ensource-ru
27 juillet 2025 – Le Shtandart déconnecte son AIS en mer du Nord. source
Dernière semaine de juillet 2025 – Le Shtandart, AIS déconnecté, est à Hvide Sande, en escale non annoncée aux autorités danoises. source
2 août 2025 – Le Shtandart écourte sa tournée estivale d’un mois. source
2 août 2025 – Le Shtandart rentre dans les eaux territoriales françaises et reconnecte son AIS. source
7 août 2025 – La Commission européenne envoie une deuxième confirmation auprès du collectif NoShtandart in Europe. source
13 août 2025 – L’association Iroise-Ukraine et le collectif envoient une mise en demeure au préfet de la Charente-Maritime. source
22 août 2025 – La Cour de justice de l’Union européenne (CJUE), la plus haute juridiction de l’Union, assène que le Shtandart est sous sanctions depuis le 16 avril 2022. source
Août et début septembre 2025 – Le Shtandart fait différentes escales à La Rochelle. source
17 septembre 2025 – Le Shtandart quitte La Rochelle pour faire route vers l’Espagne. source
19 septembre 2025 – Le Shtandart entre dans les eaux territoriales de la Galice espagnole en dépit de l’interdiction qui lui a été signifiée le 27 juillet 2024. source
20 Septembre 2025 – Pavlo Sadokha, président de l’Associação dos Ucranianos em Portugal, appelle à la mobilisation des Ukrainiens vivant dans les villes portuaires du Portugal. source.
21 septembre 2025 – Le Shtandart surveillé par le patrouilleur Apulia tente sans succès d’entrer dans un des ports du Nord du Portugal. source
22 septembre 2025 – L’UkrainianWorld Congress incite les Ukrainiens du Portugal à la vigilance en raison de l’arrivée du Shtandart.source-ensource-ukr
22 septembre 2025 – Flashmob des Ukrainiens à Cascais, Portugal. source
22 septembre 2025 – Le Shtandart tente sans succès d’entrer dans le port de Cascais. source
24 septembre 2025 – Les passagers que le Shtandart tente d’embarquer via son annexe sont interpellés par les forces de l’ordre au large de Sagres, Portugal, et ne peuvent pas rejoindre le bord. source
26 septembre 2025 – Le Shtandart accoste à Tanger, Maroc, avant de faire route, AIS déconnecté, vers Bizerte, Tunisie. source
4e trimestre 2025
1er octobre 2025 – Un membre d’équipage du Shtandart publie sur VK (le Facebook russe) le compte rendu interne des irrégularités commises par son navire le long des côtes portugaises. source
4 – 5 octobre 2025 – Le Shtandart fait escale à Bizerte, Tunisie. source 1source 2
Octobre 2025 –Le Shtandart transite en mer Égée et débarque, sans autorisation, un passager sur une île grecque. source
Octobre 2025 – 18 avril 2026 – Le Shtandart participe à un tournage de film puis fait des croisières le long de la côte turque. source
Projets 2026
18 – 28 avril 2026 – Le Shtandart prévoit une croisière de Bodrum, Turquie, à Bizerte, Tunisie. source
21 – 30 juin 2026 – Le Shtandart prévoit une croisière, La Rochelle – Saint-Malo, avec des escales en Bretagne pour le compte de Kombat-tour, société de Smolensk, Russie. source
Auteur : collectif No Shtandart in Europe Année : 2026 Titre : RAPPORT / MÉMORANDUM du collectif No Shtandart in Europe – Navire Shtandart : exclusions et escales en Europe en 2025 Version : 2.0 Licence : Creative Commons (CC BY-NC-SA 4.0)
In 2025, the Russian vessel Shtandart experienced extensive operational restrictions across Europe as a direct consequence of national and European sanctions. The vessel was explicitly banned or denied access in seven European States, resulting in the cancellation of fourteen scheduled port calls and exclusion from participation in international maritime events such as the Tall Ships Races. Legal clarity was provided by the Court of Justice of the European Union (CJEU), which confirmed that Shtandart has been subject to European port sanctions since 16 April 2022.
While the vessel continued to make limited calls in France, particularly at La Rochelle, these remained largely unpublicised, contrasting sharply with the near-total operational isolation observed elsewhere. In other States coordinated efforts by national authorities, civil society organisations, and the No Shtandart in Europe collective prevented unauthorised port entries, sometimes resulting in detentions and close monitoring of crew members.
The attempted international tour of Shtandart in the summer of 2025 was significantly curtailed, both in scope and duration, demonstrating the practical enforcement of EU and national sanctions. The vessel’s residual activity in France represents an increasingly marginal exception, while the overall impact of these measures is a near-complete operational isolation of Shtandart in European waters. The 2025 events underscore the effectiveness of sustained, documented, and coordinated actions by authorities and transnational civil society in ensuring compliance with restrictive measures.
This report, prepared by the No Shtandart in Europe collective, provides a detailed account of the operational restrictions, port exclusions, and regulatory enforcement measures affecting the Russian vessel Shtandart in Europe during 2025. It documents the vessel’s movements, highlights cases of non-compliance with European sanctions, and details the interventions by national and European authorities.
The report is based solely on primary sources, official records, and publicly verifiable information. Its purpose is to inform policymakers, regulatory authorities, researchers, and the public about the practical application of EU restrictive measures, the enforcement challenges encountered, and the remaining exceptions observed in France.
1. A residual and increasingly marginalised presence in France
The Shtandart, MMSI 518999255, continues to call at ports in France in 2025, especially in La Rochelle, Charente-Maritime, where it makes several port calls. The vessel is notably placed ashore there, for works, for nearly one month.
Among other port calls in La Rochelle, it also stays in the “bassin des chalutiers” during the Nautical Week. However, a new element deserves to be highlighted: neither the event organisers, nor the marina, nor the municipality provide any further information about the presence of the vessel.
The Russian frigate remains in the background, invisible in official communication. This absence of public promotion contrasts with the practices usually observed in La Rochelle or elsewhere during this type of event.
To justify this port occupation, Brice Blondel, Prefect of Charente-Maritime, invokes the fact that “the law of the sea prevails over European law”. In doing so, he omits paragraph 4 of Article 3ea of EU Regulation No. 833/2014 authorising port calls for the safeguarding of human life. This derogatory measure is reclassified by his services as “technical stopover”. There is therefore, according to them, no reason to oppose the entries of Shtandart, including for commercial purposes.
It is present at the Semaine du Golfe du Morbihan from 25 May to 1 June 2025. This is its only known real participation in a maritime event for that year. This participation raises numerous questions, as explained by the collective to Thierry Verneuil, president of the event.
Port calls by the Shtandart in France in violation with European Regulations during 2025
2. The failure of attempts at international recognition and legitimisation
The summer voyage is scheduled to take place from 2 July (Saint-Malo) to 5 September 2025 (Jersey). The attempt at an international tour by Shtandart does not have the expected effect. On the contrary, it reveals how far its situation in France is out of step with that in other European States, whether or not they are members of the Union. It has negative consequences for the image of the vessel and for that of its captain-owner due to irregular behaviours causing surprise, and even suspicion.
On 25 March 2025, Vanessa Mori, vice-president of Sail Training International, writes to the various host cities of the Tall Ships Races in order to ask them to welcome Shtandart. This intervention, carried out despite the national and European regulatory frameworks in force, does not succeed. The krysha1 of Shtandart cannot counter the rule of law of the States concerned.
Indeed, alerted by the No Shtandart in Europe collective, the British, Norwegian and Danish authorities, hosts of the Tall Ships Races, oppose any port call, due to national or European sanctions.
Vladimir Martus, captain and de facto owner of Shtandart, attempts to instrumentalise the British press by saying that his vessel was banned in Aberdeen only because he was born in Russia. However, for its part, the Consulate General of Russia helps to clarify the real nature of Shtandart’s mission in a statement dated 19 July 2025. It strongly attacks the British authorities because of this refusal.
Representatives of the collective, in the other States targeted by Shtandart, are active both with the authorities and on the ground. In this respect, mention can be made of the monitoring of Shtandartin Killiney Bay (Ireland) by the association Ukrainian Action in Ireland in liaison with the Coastguard. A landing by the Shtandart crew is prevented.
The Embassy of Ukraine in Ireland intervenes explicitly, as shown by its letter addressed to the port services of Dublin. We have reasons to believe that this is also the case on the part of Ukraine’s diplomatic services in the United Kingdom, even if we do not have any document allowing this to be stated in an incontestable manner.
Direct consequence: none of the planned port calls for the summer of 2025 can be carried out. These are Jersey, Saint-Malo, Falmouth, Dublin, Isle of Man, Aberdeen, Kristiansand, Esbjerg, Sandefjord, Stavanger, Harwich, Ostend. Later, the same applies to Portugalete and Cascais.
These decisions were taken following detailed and consistent reports transmitted by the collective to the authorities concerned.
We have no evidence proving a refusal of a port call at Ostend (Belgium). However, there is no public document, including on Shtandart’s social networks, attesting to its passage through this port.
Within two months, namely July and September 2025, Shtandart was thus refused access to seven distinct European States: Ireland, United Kingdom, Norway, Denmark, Belgium, Spain, Portugal.
Map of European port bans on the Shtandart during the summer of 2025
3. Circumventions, irregular port calls and official interventions: a constrained and shortened summer tour
Three controversial port calls replace the fourteen initially planned. One, in Scotland, is carried out under dubious conditions. The other two take place without complying with European regulations. The second, in Ireland, in the middle of the night, can only last a few hours. The third extends over several days. Its discovery, a posteriori, creates widespread indignation in Denmark.
Maps of Shtandart port calls or attempted calls at Killiney Bay, Clogherhead, Scapa Pier, and Hvide Sande during the summer of 2025
A Ukrainian activist from London is in multiple daily contacts with the authorities of ports likely to be visited by Shtandart. She contributes to thwarting an attempted entry at Scapa Pier, Orkney Islands, on 17 July 2025, thanks to the British Coastguard. It is likely that this same person, from as early as the Isles of Scilly, made port calls at other ports in Ireland and the United Kingdom impossible.
The unannounced port call at Inverie (Loch Nevis, Scotland) on 13 and 14 July 2025 does not trigger any known reaction. It is possible that Vladimir Martus played on the legal ambiguity between port and shelter. In any event, the isolated village, not connected to the road network, makes the disembarkation or embarkation of passengers difficult.
The 2025 summer and international tour of Shtandart is ultimately reduced to one month. Its duration is halved.
4. Systematic refusals in Spain and Portugal and police interventions
In September 2025, Shtandart fails to make a port call either in Spain or in Portugal.
Since 27 July 2024, the Russian vessel has been banned in Spanish territorial waters and expelled by police. The collective informs the authorities and Ukrainian associations in that country, as well as those in Portugal, of its approach.
During this last attempt, five passengers (or crew members) are detained by law enforcement. A few days later, a crew member of Shtandart reports on the various circumvention operations implemented in Portugal. Reading this incriminating testimony is highly instructive. The collective communicates the document to the Portuguese authorities and also shares it online in Russian as well as in English.
Map of Shtandart attempted port calls in Portugal in September 2025: Matosinhos, Vila Nova de Gaia, Leixões, Cascais, Sagres
As a result, in Ireland, Denmark, Spain and Portugal, Shtandart and Vladimir Martus are not only banned, but explicitly suspected and closely monitored.
At the end of these successive refusals, no operational port alternative is identified for Shtandart in European waters. In practice, the Russian frigate now has only one effective point of reception: the port of La Rochelle.
5. Definitive legal closure of the debate at the European level
These confirmations occur within the framework of procedures that have, in part, been initiated and meticulously followed by the collective since 2022.
6. Legal and operational consequences of the attempted port calls in 2025
The attempted European tour of Shtandartin 2025 produces effects comparable to those observed during the contentious proceedings previously initiated by its captain-owner.
In both cases, the steps undertaken lead to a clarification and a strengthening of the applicable legal framework. The contentious actions result in unfavourable judicial decisions. The attempted port calls lead to explicit refusals, administrative interventions and increased coordination between national authorities.
These elements contribute to a more homogeneous application of restrictive measures at the European level and to a significant reduction in the vessel’s possibilities of port access. The French krysha of Shtandart emerges weakened.
7. A French exception that is increasingly isolated in light of European law
When taking into account all of the preceding elements, the situation observed in France, particularly inLa Rochelle, now appears as an exception within a European environment closed to Shtandart.
Seven European States, as well as a growing number of French departments, have now explicitly banned Shtandart from their ports.
Combined with the Order of the Court of Justice of the European Union (CJEU) of 22 August 2025, this development places the prefectural authorities concerned in the face of their regulatory obligations.
The Prefect of Charente-Maritime receives a written, dated and reasoned formal notice on 13 August 2025 from the association Iroise Ukraine, a member of the collective. It requests the adoption of a prohibition Order. Legal proceedings against this prefect are envisaged in the event of inaction on his part. In parallel, a formal complaint against the French State would be lodged with the European institutions.
Furthermore:
the repeated shutdowns of the Automatic Identification System (AIS),
the attempts at berthing,
and the unauthorised port calls
contribute to a marked deterioration of the image of the vessel and of the credibility still enjoyed by Vladimir Martus with certain maritime authorities or national security services.
Conclusion – A port isolation now established at the European scale
At the end of the year 2025, it appears that the Russian vessel Shtandart no longer has, in practice, operational access to European ports. Refusals of port calls, formal bans and interventions by maritime authorities have been applied in a convergent manner across all the States concerned, on the basis of European restrictive measures, confirmed by the European Commission and the Court of Justice of the European Union (CJEU), as well as by the authorities of the United Kingdom and Norway.
This situation results from continuous, documented and coordinated work carried out by the various members of the No Shtandart in Europe collective, whose reports and actions addressed to national and European authorities have contributed in a decisive manner to the effective application of these measures. The port calls still observed in France, and in particular in La Rochelle, now constitute a residual, isolated and contested situation in light of the practices implemented in the other European States.
Exhibit: Operational, administrative and legal chronology of Shtandart during the year 2025
1st quarter 2025
20 January – 14 February 2025 – Shtandart is in dry dock at Port Atlantique, La Rochelle. source
Mid-February – April 2025 – Shtandart is anchored under the lee of Île d’Aix or in the port of La Rochelle. source 1source 2source 3
25 March 2025 – Vanessa Mori, Vice- of Sail Training International, asks the local organisations of the Tall Ships Races to host Shtandart, in contradiction with the regulations. source
2nd quarter 2025
23 April 2025 – Shtandart calls at Les Sables d’Olonne. source
15 May 2025 – The No Shtandart in Europe collective publishes the confidential privileges granted to Shtandart by the French authorities. source
25 May – 1 June 2025 – Shtandart takes part in the Semaine du Golfe du Morbihan (Gulf Week). source
18 – 26 June 2025 – Shtandart is in port at La Rochelle during the Semaine du nautisme (Nautical Week). source
19 June 2025 – The Prefect of Ille-et-Vilaine confirms that Shtandart is prohibited from calling at ports in the department and, a fortiori, at Saint-Malo. source
26 June 2025 – The local press reveals that the government of Jersey has banned Shtandart from calling at the port of Saint-Helier. source
3rd quarter 2025
2 July 2025 – Shtandart, prohibited from calling at ports along the Côtes-d’Armor, leaves its anchorage off Saint-Cast-le-Guildo for a wide international tour and participation in the Tall Ships Races. source
6 July 2025 – The Embassy of Ukraine in Ireland writes to the Dublin Port Authority. source
6 July 2025 – Shtandart switches off its Automatic Identification System (AIS) along the Irish coast. source
7 – 8 July 2025 – Shtandart, inspected by the Irish Coastguard, is prohibited from entering the port of Dublin (Ireland) and must reconnect its AIS. source
7 – 8 July 2025 – Shtandart is anchored in Killiney Bay. source
Night of 8 – 9 July 2025 – Shtandart makes an unannounced and unauthorised port call at Clogherhead, Ireland. source
13 – 14 July 2025 – Shtandart makes an unannounced port call at Inverie (Scotland). source
15 July 2025 – Sail Training International states that the port calls at Aberdeen (Scotland), Kristiansand (Norway) and Esbjerg (Denmark) are prohibited and that, as a consequence, Shtandart is not authorised to participate in the Tall Ships Races. source
17 July 2025 – Shtandart disconnects its AIS. source
17 July 2025 – Shtandart’s attempt to enter Scapa Pier (Orkney Islands) is thwarted by the Coastguard and it must reconnect its AIS. source
17 July 2025 – The Consulate General of Russia issues a scathing statement in favour of Shtandart and against the British authorities. source-ensource-ru
27 July 2025 – Shtandart disconnects its AIS in the North Sea. source
Last week of July 2025 – Shtandart, with AIS disconnected, is in Hvide Sande, in an unannounced port call to the Danish authorities. source
2 August 2025 – Shtandart therefore cuts short its summer tour by one month. source
2 August 2025 – Shtandart returns to French territorial waters and reconnects its AIS. source
7 August 2025 – The European Commission sends a second confirmation to the No Shtandart in Europe collective. source
13 August 2025 – The association Iroise-Ukraine and the collective send a formal notice to the Prefect of Charente-Maritime. source
22 August 2025 – The Court of Justice of the European Union (CJEU), the highest court of the Union, states that Shtandart has been under sanctions since 16 April 2022. source
August and early September 2025 – Shtandart makes various port calls at La Rochelle. source
17 September 2025 – Shtandart leaves La Rochelle to head towards Spain. source
19 September 2025 – Shtandart enters the territorial waters of Spanish Galicia despite the ban notified to it on 27 July 2024. source
20 September 2025 – Pavlo Sadokha, president of the Associação dos Ucranianos em Portugal, calls for the mobilisation of Ukrainians living in Portugal’s port cities. source.
21 September 2025 – Shtandart, monitored by the patrol vessel Apulia, unsuccessfully attempts to enter one of the ports of northern Portugal. source
22 September 2025 – The Ukrainian World Congress urges Ukrainians in Portugal to remain vigilant due to the arrival of Shtandart. source-ensource-ukr
22 September 2025 – Flash mob by Ukrainians in Cascais, Portugal. source
22 September 2025 – Shtandart unsuccessfully attempts to enter the port of Cascais. source
24 September 2025 – The passengers that Shtandart attempts to embark via its tender are intercepted by law-enforcement forces off Sagres, Portugal, and are unable to join the ship. source
26 September 2025 – Shtandart docks in Tangier, Morocco, before heading, with AIS disconnected, towards Bizerte, Tunisia. source
4th quarter 2025
1 October 2025 – A crew member of Shtandart publishes on VK (the Russian Facebook) the internal account of the irregularities committed by his ship along the Portuguese coast. source
4 – 5 October 2025 – Shtandart calls at Bizerte, Tunisia. source 1source 2
October 2025 – Shtandart transits through the Aegean Sea and disembarks, without authorisation, a passenger on a Greek island. source
October 2025 – 18 April 2026 – Shtandart takes part in a film shoot and then carries out cruises along the Turkish coast. source
Projects 2026
18 – 28 April 2026 – Shtandart plans a cruise from Bodrum, Turkey, to Bizerte, Tunisia. source
21 – 30 June 2026 – Shtandart plans a cruise, La Rochelle – Saint-Malo, with stopovers in Brittany on behalf ofKombat-tour, a company from Smolensk, Russia. source
Author:No Shtandart in Europe Collective Year: 2026 Title:REPORT / MEMORANDUM by the No Shtandart in Europe Collective – Shtandart Vessel: Exclusions and Port Calls in Europe in 2025 Version: 3.0 Licence:Creative Commons (CC BY-NC-SA 4.0)
Download the report as a PDF file in English
The "Shtandart" In Europe 
