Назустріч тиші великого голосу України у Франції

Завдяки своїм знанням французької мови, а також історії та культури Франції, Його Екселенція, Пан Олег Шамшур, - це особистість, що зуміла завоювати повагу, як влади, так і впливових людей та громадян Франції. З листопада 2014 року цей посол представляв Україну у Франції. Україну слухали і чули. Його від'їзд буде втратою для його країни, але також і для Франції, що отримала велику користь від розуміння ним механізмів, які керують країною Володимира Путіна, оскільки вони є потенційно дестабілізуючими для всієї Європи.
Завдяки своїм знанням французької мови, а також історії та культури Франції, Його Екселенція, Пан Олег Шамшур, – це особистість, що зуміла завоювати повагу, як влади, так і впливових людей та громадян Франції. З листопада 2014 року цей посол представляв Україну у Франції. Україну слухали і чули.
Його Екселенція, Пан Олег Шамшур. Фото, сайт Посольства України
Його Екселенція, Пан Олег Шамшур. Фото, сайт Посольства України

Його від’їзд буде втратою для його країни, але також і для Франції, що отримала велику користь від розуміння ним механізмів, які керують країною Володимира Путіна, оскільки вони є потенційно дестабілізуючими для всієї Європи.

Виклики, що очікують послідовника Пана Шамшура – ті, із якими він зіткнувся із талантом. Посада посла в Парижі не має нічого спільного із гламуром, виногородою, чи безтурботністю, яку могло б дарувати місто вогнів. Україні потрібен франкомовний дипломат високого рівня, оскільки мережі впливу Москви залишаються старими, потужними, багатогранними та непрозорими. Окрім того, важливо співпрацювати з українською діаспорою, яка несе в собі відголос країни походження, надто часто багатостраждальної. Вона залишається недовірливою, але чутливість її жива.

Пан Олег Шамшур, 10 травня 2015, святкування дня Анни Ярославни у Сенлісі, Фото-Посольство України
Пан Олег Шамшур, 10 травня 2015, святкування дня Анни Ярославни у Сенлісі, Фото-Посольство України

Але ми також не повинні відштовхувати французів, які хочуть, щоб земля, яка побачила народження однієї із їхнії суверенів, Анни Ярославни, повернула собі гідне місце на п’єдисталі націй. Таким чином, не слід розчаровувати очікування правозахисників, які проводять агітацію за мир і право народів на самовизначення. Здійснюючи це, потрібно, звичайно, довести себе гідним жертви переміщених осіб, заручників, загиблих героїв час Майданської революції та російської війни на Донбасі.

Цю місію ідеально виконав Пан Посол Олег Шамшур. Він залишає нам міцну основу та потужну моральну спадщину. Згадуємо Понт-Авен, невеличке селище на Фіністері, що береже спогади про його візит , коли відреставрована козацька чайка отримала друге життя. Ніхто із нас не забуде того задоволення, яке він отримав від спілкування із цим чудовим дипломатом. Ми бажаємо йому успіхів у своїх нових обов’язках.

Нант, Бретань, Франція, 12 червня 2020

Бернар Груа, співзасновник та екс речник « Ні «Містралям» для Путіна! » (« No Mistrals for Putin »)

Переклад з французької, Олеся Бігус, Івано-Франківськ, Україна

Стаття Романа Сушенка про Укрінформ

Українською мовою: Завдяки послу Шамшуру Україну слухали і чули – французький експерт
Російською: Благодаря послу Шамшуру Украину слушали и слышали – французский эксперт
Музей Понт-Авена - Посол України у Франції Олег Шамшур разом із Лоран Лесьорд та колективом українських художників, що відреставрували чайку «Пресвіата Покрова». Фото Телеграм, 18 серпня 2017 року
Музей Понт-Авена – Посол України у Франції Олег Шамшур разом із Лоран Лесьорд та колективом українських художників, що відреставрували чайку «Пресвіата Покрова». Фото « Le Télégramme », 18 серпня 2017 року

Autres articles sur la tchaika « Presviata Pokrova »
Інші статті про чайку « Пресвята Покрова »

Найкращі побажання доброго моря та сприятливого вітру чайці “Пресвята Покрова ” у 2022 році

Законність і доля, викована «Пресвятою Покровою», виходять за межі нас. Ми тут просто перехожі. Однак, нещодавно я чув такі висловлювання, як: «Проблема Понт-Авена…» або «У чому я звинувачую Понт-Авен..». Ці речення, які, звісно, не сказані українцями, мене хвилюють. Вони фрагментують, а не зближують. Проект такого масштабу, тривалості та цінності, як українська Козацька Чайка, може продовжуватися лише в альтруїзмі, повазі, визнанні та об’єднанні всієї доброї волі минулого, теперішнього чи майбутнього. Словом, у братерстві.

Lire plus

Meilleurs vœux 2022 de bonne mer et bon vent à la tchaïka Presviata Pokrova

La destinée que s’est construite Presviata Pokrova nous transcende. Nous n’en sommes que des passeurs. Un projet de l’ampleur, de la durée et de la valeur de celui de la tchaïka cosaque ukrainienne ne peut se poursuivre que dans l’altruisme, le respect, la reconnaissance et la fédération des bonnes volontés passées, présentes ou à venir. En un mot, dans la fraternité.

Lire plus
Козацька чайка «Пресвята Покрова», побудована у 1992 році у Львові, підкорила усі моря та водні шляхи Європи під своїм лазурно-золотавим стягом. А згодом, десять років тому, знайшла гостинний порт у невеличкому бретонському містечку Понт-Авен. Після шкоди, завданої численними роками, було проведено значні реставраційні роботи за допомогою безкорисливій підтримці, прихильності та знанням місцевих мешканців. Перед тим, як козацький човен знову зможе повернутися до своєї дипломатичної місії серед морських просторів, лишається ще замінити зовнішні борти під ватерлінією. Цей проект не зміг втілитися в життя, як було заплановано, у м. Камаре. І в решті решт, українська галера, як її інколи називають, зможе розпочати будівельні роботи завдяки дружній підтримці.

Хто ти, Човне ? Що шукаєш ? Звідки і куди пливеш ?

« Фініс-Террае » козацької чайки: р.Авен, о-ви Ґленан, мис Пенмарк, затока Одьєрн, Ра де Сен, Море Іруаз, Брестська Затока, р.Ольн
Козацька чайка «Пресвята Покрова», побудована у 1992 році у Львові, підкорила усі моря та водні шляхи Європи під своїм лазурно-золотавим стягом. А згодом, десять років тому, знайшла гостинний порт у невеличкому бретонському містечку Понт-Авен…

Lire plus
La tchaïka cosaque, Presvyata Pokrova, construite en 1992, à Lviv, a porté le pavillon aux couleurs azur et or sur toutes les mers et voies navigables d'Europe. Puis, il y a dix ans, elle a trouvé un port d'attache accueillant à Pont-Aven, petite cité maritime bretonne. Le poids de l'âge faisant son œuvre, d'importants travaux de restauration y ont été menés avec l'appui désintéressé et bienveillant de compétences locales. Avant que le navire cosaque puisse reprendre son rôle d'ambassadeur hauturier, il reste à remplacer la paroi extérieure de la coque sous la ligne de flottaison. Le projet n'a pas pu se matérialiser à Camaret ainsi qu'il était prévu. C'est finalement à Châteaulin que la galère ukrainienne, comme on l'appelle parfois, va entrer en chantier grâce à d'amicaux soutiens.

Une tchaïka cosaque totalement à l’Ouest

La tchaïka cosaque, Presvyata Pokrova, construite en 1992, à Lviv, a porté le pavillon aux couleurs azur et or sur toutes les mers et voies navigables d’Europe. Puis, il y a dix ans, elle a trouvé un port d’attache accueillant à Pont-Aven, petite cité maritime bretonne. Le poids de l’âge faisant son œuvre, d’importants travaux de restauration y ont été menés avec l’appui désintéressé et bienveillant de compétences locales…

Lire plus
Son Excellence, Monsieur Oleh Shamshur, par sa connaissance de la langue, de l'histoire et de la culture française, par ses compétences et par ses qualités relationnelles est une personnalité qui a su se faire respecter autant qu'estimer par les autorités, les personnes d'influence et les citoyens français. Cet ambassadeur a porté depuis novembre 2014, la parole de l'Ukraine en France. Elle y a été écoutée et entendue.

Parole de l’Ukraine en France, une page se tourne

Son Excellence, Monsieur Oleh Shamshur, par sa connaissance de la langue, de l’histoire et de la culture française, par ses compétences et par ses qualités relationnelles est une personnalité qui a su se faire respecter autant qu’estimer par les autorités, les personnes d’influence et les citoyens français. Cet ambassadeur a porté…

Lire plus
Taras Beniakh s'intéresse aux autres. Quand il parle, il s'agit généralement de l'Ukraine, de création artistique, de la tchaïka (appelée la "galère ukrainienne, à Pont-Aven), de son équipe, re-devenue équipage, ou de nombreux lieux et connaissances, qui lui sont chers. Cet homme, grand par l'esprit et petit par la taille, court toujours et partout. Il ne prend pas le temps de donner de détails sur lui-même. Communiquant chaleureux et extraverti mais personnalité discrète, peut-être ne le juge-t-il pas nécessaire? Pourtant, aujourd'hui, cet "étonnant voyageur" a accepté de répondre aux questions que nous sommes nombreux à nous poser.

Qui est Taras Beniakh, l’Otaman de la tchaïka cosaque « Presvyata Pokrova »? Interview.

Taras Beniakh s’intéresse aux autres. Quand il parle, il s’agit généralement de l’Ukraine, de création artistique, de la tchaïka (appelée la « galère ukrainienne, à Pont-Aven), de son équipe, re-devenue équipage, ou de nombreux lieux et connaissances, qui lui sont chers. Cet homme, grand par l’esprit et petit par la taille, court toujours et partout…

Lire plus

Tchaïka, travaux nécessaires et contraintes rencontrées avant une remise à l’eau

Selon Taras Beniakh, 70 % des travaux de reconstruction ont été réalisés entre la mi-juin 2016 et la fin juillet 2016. Les 30 % de la dernière partie devraient être réalisés en mars 2017 si l’équipe peut obtenir les visas obligatoires auprès de l’Ambassade de France à Kiev, qui n’est guère pressée, voire réticente, de le faire, malgré le tweet encourageant posté le 4 août 2016. Il faut ajouter…

Lire plus
En cet été 2016, à Palette-Aven, l'Otaman, c'est Taras. Il est épaulé par le savoir-faire de Myron Humenetskyy et par une équipe de jeunes volontaires ukrainiens. Au cours d'un rare instant de repos qu'ils s'autorisent, en face d'une tasse de café, à tour de rôle, Myron et Taras racontent ce qu'ont été et ce que continuent à représenter, pour eux, les expéditions de Presviata Pokrova. Leurs navigations le long de nos côtes et leur attrait pour notre langue ont fait qu'ils s'expriment parfaitement en français. Leurs discours sont si voisins que les paroles de l'un peuvent être attribuées à l'autre.

Quelques confidences de la tchaïka Presvyata Pokrova

En cet été 2016, à Palette-Aven, l’Otaman, c’est Taras. Il est épaulé par le savoir-faire de Myron Humenetskyy et par une équipe de jeunes volontaires ukrainiens. Au cours d’un rare instant de repos qu’ils s’autorisent, en face d’une tasse de café, à tour de rôle, Myron et Taras racontent ce qu’ont été et ce que continuent à représenter, pour eux, les expéditions de Presviata Pokrova. Leurs navigations le long de nos côtes…

Lire plus
On dispose de peu d'éléments d'informations sur les tchaïkas, navires des Cosaques zaporogues du XVème au XVIIème siècle. Il est assez intéressant d'observer que nous devons ces renseignements à un ingénieur français,   Guillaume Le Vasseur de Beauplan, qui fut au service du roi de Pologne entre 1630 et 1647. Dans sa " Description d’Ukranie, qui sont plusieurs provinces du Royaume de Pologne".Contenues depuis les confins de la Moscovie, jusques aux limites de la Transilvanie." Il en fait une présentation fort précieuse. "Quand ils (les Cosaques) ont dessein d'aller en mer... ils s'acheminent à leur Sczabenisza Worskowa (quartier général dans la Sitch, leur forteresse située sur une île en aval des chutes du Dnipro) qui est leur rendez-vous.

Quand un Français du XVIIe siècle nous parle de la tchaïka cosaque

On dispose de peu d’éléments d’informations sur les tchaïkas, navires des Cosaques zaporogues du XVème au XVIIème siècle. Il est assez intéressant d’observer que nous devons ces renseignements à un ingénieur français, Guillaume Le Vasseur de Beauplan, qui fut au service du roi de Pologne entre 1630 et 1647. Dans sa » Description d’Ukranie, qui sont plusieurs provinces du Royaume de Pologne »…

Lire plus

Tchaïka, la diplomatie fraternelle des Cosaques en Bretagne

L’Ukraine est aujourd’hui victime d’un conflit oublié. Les épreuves qu’elle traverse se noient dans les infortunes qui frappent certaines parties du monde et les aléas de la vie quotidienne, auxquels chacun est confronté. C’est pourquoi l’Ukraine doit se faire connaître. Pour y arriver, elle a besoin d’espoirs, de victoires pacifiques et d’amis. Gagner les cœurs et le respect, c’est bien ce qu’ont réussi à faire, dans une petite ville bretonne…

Lire plus
У Twitter українською
У Twitter французькою мовою

Publié par Bernard Grua

Graduated from Paris "Institut d'Etudes Politiques", financial auditor, photographer, founder and spokesperson of the worldwide movement which opposed to the delivery of Mitral invasion vessels to Putin's Russia, contributor to French and foreign media for culture, heritage and geopolitics.

3 commentaires sur « Назустріч тиші великого голосу України у Франції »

Votre commentaire

Entrez vos coordonnées ci-dessous ou cliquez sur une icône pour vous connecter:

Logo WordPress.com

Vous commentez à l’aide de votre compte WordPress.com. Déconnexion /  Changer )

Image Twitter

Vous commentez à l’aide de votre compte Twitter. Déconnexion /  Changer )

Photo Facebook

Vous commentez à l’aide de votre compte Facebook. Déconnexion /  Changer )

Connexion à %s

%d blogueurs aiment cette page :