Законність і доля, викована «Пресвятою Покровою», виходять за межі нас. Ми тут просто перехожі. Однак, нещодавно я чув такі висловлювання, як: «Проблема Понт-Авена…» або «У чому я звинувачую Понт-Авен..». Ці речення, які, звісно, не сказані українцями, мене хвилюють. Вони фрагментують, а не зближують. Проект такого масштабу, тривалості та цінності, як українська Козацька Чайка, може продовжуватися лише в альтруїзмі, повазі, визнанні та об’єднанні всієї доброї волі минулого, теперішнього чи майбутнього. Словом, у братерстві.