Хто ти, Човне ? Що шукаєш ? Звідки і куди пливеш ?

Козацька чайка «Пресвята Покрова», побудована у 1992 році у Львові, підкорила усі моря та водні шляхи Європи під своїм лазурно-золотавим стягом. А згодом, десять років тому, знайшла гостинний порт у невеличкому бретонському містечку Понт-Авен. Після шкоди, завданої численними роками, було проведено значні реставраційні роботи за допомогою безкорисливій підтримці, прихильності та знанням місцевих мешканців. Перед тим, як козацький човен знову зможе повернутися до своєї дипломатичної місії серед морських просторів, лишається ще замінити зовнішні борти під ватерлінією. Цей проект не зміг втілитися в життя, як було заплановано, у м. Камаре. І в решті решт, українська галера, як її інколи називають, зможе розпочати будівельні роботи завдяки дружній підтримці.

« Фініс-Террае » козацької чайки: р.Авен, о-ви Ґленан, мис Пенмарк, затока Одьєрн, Ра де Сен, Море Іруаз, Брестська Затока, р.Ольн

Козацька чайка «Пресвята Покрова», побудована у 1992 році у Львові, підкорила усі моря та водні шляхи Європи під своїм лазурно-золотавим стягом. А згодом, десять років тому, знайшла гостинний порт у невеличкому бретонському містечку Понт-Авен. Роки мандрів зробили своє діло, тому проведено значні реставраційні роботи за безкорисливої допомоги та підтримки місцевих мешканців, які щедро ділилися своїми знаннями. Перш ніж козацький човен  зможе повернутися до виконання своєї дипломатичної місії на морських просторах, йому ще залишається замінити зовнішні борти під ватерлінією. Цей проект не зміг втілитися в життя, як було заплановано, у м. Камаре. І в решті решт, українську галеру, як її інколи називають, можна буде відремонтувати у Шатолені завдяки підтримці друзів.
Але такий ремонт вимагатиме фінансування, яке львівська команда відразу знайти не подужає. Тому ми звертаємося до всіх небайдужих за пожертвуваннями та запрошуємо спонсорів до партнерства.
Пресвята Покрова

Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?

І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?

Біг мій вічний – тож не знаю. Хвиля носить, буря рве,

Скали грозять, надять-просять к собі береги мене.

Іван Якович ФранкO (1856-1916)

Цю статтю було написано французькою під назвою « Une tchaïka cosaque totalement à l’Ouest ». Тепер вона доступна до прочитання тут завдяки прекрасному перекладу Юльченя Сироїд-Аламі

Short link for sharing: https://bit.ly/presviata-pokrova

Зміст

Примітка: посилання вказані українською (uk), коли такі існують. В інакшому випадку, вони зазначені російською. Якщо і цієї версії немає, вони зазначені англійською, і зрештою, французькою мовами, за відсутністю наявності іншими мовами.


Голова тура в тумані

Острів Вівець (Іль о Мутон (fr)) є сукупністю незаселених скель, на самій верхівці яких возвеличується маяк. Він виокремлюється з Північно-Східного краю архіпелагу Ґленан (en). Єдиними мешканцями його є крачки та чайки. 4 вересня 2021 року, усе це пташине царство споглядає, як з-поміж густого туману зненацька виринає голова тура, оздоблена вражаючими рогами. Можливо, острів впізнав дику носову фігуру «Пресвятої Покрови (fr)». Отже, «українська галера», як її іменують у Понт-Авені (uk), о 4:20 ранку покинула місто художників, яке було її домашнім портом упродовж останнього десятка років. Навпомацки пробираючись крізь темряву й туман за допомогою світла ліхтаря, козацька чайка ковзає від одного буя до іншого, обережно просуваючись вузесенькими вигинами та слідуючи химерному руслу прекрасної річки. Вона зрозуміла, що пройшла поміж понтонами Росбрасу та Кердрюка. Але зовсім не помітила Мису Пенкернео по лівому борту та Порт Манек (fr) по правому. А згодом Тарас Бенях, капітан-отаман (uk), за спокійними і повільними рухами свого судна, відчув, що воно вже вийшло з лиману та відтепер просувається відкритим морем.


Повернення до змісту


Привіт «Старій»

Острів Вівець та архіпелаг Ґленан на світанку – спектакль, що спонукає до зачарованого споглядання. Однак, про неспішні прогулянки довкола чи сповільнення на рибалку і мови йти не може. Адже, до Ра де Сен (en) потрібно прибути вчасно (цей перехід часто може виявитися бурхливим).

Від Понт-Авена (на сході, праворуч на карті) до Мису Пенмарк, 4 вересня 2021 р
Від Понт-Авена (на сході, праворуч на карті) до Мису Пенмарк, 4 вересня 2021 р

На незвично гладкій морській поверхні слід від човна стає все довшим і довшим у неймовірному вранішньому сяйві. Лише легесенький бриз підіймається з півночі. В далині можна розгледіти Бег Мейль (fr) та лиман р.Оде (fr). Згодом на значній відстані оминаються різкі хвилі, викликані зустріччю морських потоків та підводних скель мису Пенмарк (uk). Під палубою, ганяючи вітерець, безтурботно муркотить старенький двигун Вольво, намагаючись доповнити подих самого Еола. Лише один чоловік керує стерном, допоки екіпаж закінчує свою ніч на палубі. Он і Затоку Одьєрн (fr) вже поминули.

Затока Одьєрн: від Пенмарку до Ра де Сен, 4 вересня 2021 р
Затока Одьєрн: від Пенмарку до Ра де Сен, 4 вересня 2021 р

Щоб прибути до Камаре (uk) звечора, потрібно перетнути протоку Ра де Сен. Тут, коли у відпливи раптово зменшується глибина, а течії бувають зовсім безжалісними, море може розбурхатися надзвичайно швидко. Човен з екіпажом ризикують раптово опинитися у величезній небезпеці. Саме тому перехід був запланований о 16 годині, коли море на мить заспокоюється після повного завершення припливу.

Але вже на цілу годину раніше, і ще до завершення припливу, львівські (uk) моряки вітають маяк «Ла-Вьєй (ru)» та вежу «Ла-Плат (en)» (в перекладі з французької відповідно «Стара» та «Пласка»), котрі возвеличуються над небезпеками мису Ра. Течія все ще досить сильна, проте послідовність та ритм хвиль цілком задовільні.

Вежа Плат та маяк Вьєй. На задньому фоні мис Ра. Фото Тараса Беняха – 4 вересня 2021 р.
Вежа Плат та маяк Вьєй. На задньому фоні мис Ра. Фото Тараса Беняха – 4 вересня 2021 р.
Іван Франкo
(1856-1916)

Що ж тут думать, що тужити, що питатися про ціль!

Нині жити, завтра гнити, нині страх, а завтра біль.

Кажуть, що природа – мати держить нас, як їм там тре,

А в кінці мене цілого знов до себе відбере.

Іван Якович ФранкO (1856-1916)

Тепер можна взяти курс трохи східніше. Стаксель (uk) (переднє вітрило) підсилює двигун, допомагаючи судну розігнатися до 6 та 7 морських вузлів. По правому борту простягається дзеркальна блакить затоки Дуарнене (uk), де Мис Кози (Кап де Шевр, (en)) знаменує початок півострова Крозон (fr). І ось, нарешті, мис Пенір (en) зі своїми скелями Та де Пуа, потім мис Туленґе (en), і вхід до порту Камаре пройдено о 18 годині, а отже, на дві години раніше найоптимістичніших прогнозів.

Від Ра де Сен до Камаре, 4 вересня 2021 р.
Від Ра де Сен до Камаре, 4 вересня 2021 р.

Повернення до змісту


Благословення та зрада у м. Камаре

Камаре і так, ніби зійшов з поштових листівок зі своєю Вежею Вобана (en), півколом фасадів своїх різнокольорових будиночків і своїми давніми морськими традиціями. Однак, в ній би все одно не вистачало зворушливої каплички Богородиці Рокамадурськоï (fr), що, оздоблена цілим розмаїттям морських реліквій та екс-вото (традиційних макетів човнів в мініатюрі, моряки з яких були врятовані від загибелі у морі Богородицею Рокамадурською), прикрашає пірс. У неділю, на ранок по прибутті, екіпаж неочікувано пережив благодатну мить, взявши участь у щорічному богослужінні Прощення (en) (релігійне бретонське свято).

Благословення чайки «Пресвята Покрова» отцем Івоном Ле Ґоффом з борту рятувального судна. Ліворуч, адмірал у формі – знімок екрана з відео Олега Паньківа (див. нижче).
Благословення чайки «Пресвята Покрова» отцем Івоном Ле Ґоффом з борту рятувального судна. Ліворуч, адмірал у формі – знімок екрана з відео Олега Паньківа (див. нижче).

По завершенню святкування, за хоругвами, перед традиційним бретонським музичним гуртом з бомбард та волинок (традиційні бретонські інструменти), попереду президента спільноти комун Даніеля Мойзана, мера Франсуа Сенешаля, мерів та представників кантону, а також офіційних осіб у формі (серед яких і адмірал), крокує головний священнослужитель півострова Крозон Івон Ле Ґофф, котрий керує богослужінням. Вони несуть квіти до пам’ятника усім, хто зникнув у морі. Потім вони підіймаються на борт човна SNSM (Національного Товариства Рятувальників у Морі) для благословення моря та човнів, серед яких «Пресвята Покрова» (Богородиці), яка привертає до себе багато уваги.

Видання Ouest-France, 7 вересня 2021 р. Камаре-сюр-Мер. Традиційна церемонія Прощення у м. Камаре.

У неділю на святі Богородиці Рокамадурської, колись названої Богородиці Скелі (Нотр-Дам-дю-Рок), як зазначено на вході до каплиці, розташованої на пірсі (Sillon) м. Камаре, було багатолюдно. Музичний супровід процесії, від каплиці до рятувального човна посту SNSM у Камаре було забезпечено делегацією від гурту « Kameled ar Son ». На борту човна були присутні депутати, релігійні та військові високопосадовці, які віддали шану зниклим у морі. Члени екіпажу судна, що є репродукцією українського човна XVIIго століття, збудованого у 1991 році та любитель SUP-дошки також були присутні на церемонії.
Читати також: велелюдна церемонія Прощення Богородиці Рокамадурської


Це щасливі та радісні миті, сповнені симпатії та уваги. На жаль, капітан порту відмовляється надати обіцяну технічну підтримку та відхрещується від домовленостей, що були здійснені з місцевою Радою, не зважаючи на попередньо взяті на себе письмові зобов’язання. Офіційним приводом є той факт, що чайка, буцім-то, завузька для підйому її на землю за допомогою підйомної системи « slipway (en)». Проте, її розміри було чітко зазначено у заздалегідь надісланих документах, які і стали основою домовленостей. Присутні мешканці міста, туристи (декотрим з яких чайка відома ще з Понт-Авену) та екіпаж рятувального судна SNSM обурені таким рішенням. Що ж до мера, з ним стає неможливо зв’язатися. Екіпаж, якому потрібно вийняти човен на сушу для ремонтних робіт до свого наступного виходу в море, спостерігає за тим, як саботується його план. А про зимування судна на плаву, в умовах, коли навіть при відпливах рівень води дуже високий, і мова йти не може, доки корпус судна не повернеться до абсолютно герметичного стану.

І дійсно, у порту Камаре води в трюмі набирається настільки багато, що одного разу екіпаж прокидається майже на морському дні (а може, й не майже). За кілька годин чайка уже опустилася б під воду, і цього разу, без можливості дочекатися на відплив, коли води на дні майже немає, щоб мати змогу врятувати її. Вони змогли уникнути цієї трагедії, лише дякуючи уважності Олексія Калитина, бортового механіка. Посеред ночі він помітив величезний об’єм води у трюмі і швидко попередив про небезпеку весь екіпаж, таким чином, врятувавши човен. Того ж вечора необхідно садити чайку на мілину посеред «пляжу» з гальки та мулу, щоб скористатися з повного відпливу моря і терміново законопатити отвір під ватерлінією. І уявити важко без хвилювання, щоб могло статися у разі такої аварії посеред переходу через бурхливий Ра де Сен.

Повернення до змісту


Подорож до моря Іруаз з Камаре, неділя, 5 вересня 2021 року

Tекст та фотографії Мар’яни Гевак

У дитячому та підлітковому віці я, поміж іншим, зачитувалася книгами про походи козаків. Їхня сміливість та харизма зачаровували, а пригоди розбурхували уяву. Та навіть у найсміливіших фантазіях мені не мріялося колись поплавати на козацькій чайці! І, тим не менше, така нагода мені трапилася.
Завдяки подрузі Інні Власюк, яка познайомила нас з Тарасом Беняхом, ми змогли відчути хвилю того вільного морського вітру, що напинає вітрило “Пресвятої Покрови”.

Чайка, як розповідають моряки, була збудована 1992 року під Львовом. Вона є точною реконструкцією бойового вітрильного козацького човна XV століття. Закладка киля козацької чайки відбулася у 1991 році на свято Покрови, звідки й відповідна назва. Майстрували чайку на основі давніх описів та креслень, що збереглися в архівах після будови козацького флоту на Дунаї при штурмі турецької фортеці Ізмаїл.

Чайка «Пресвята Покрова» не лише історична та культурна цінність, а дієвий інструмент у містку налагодження міжнародних контактів. Ми вчора спостерігали живу зацікавленість французів (Примітка Бернара Грюа: Бретонці!), які не соромилися підходити та розпитувати. Чайка – це щось таке унікальне, що вже ніяк не приписати жодній іншій культурі, особливо тій, з якою нас дуже часто плутають (Примітка Бернара Грюа: тобто, російська культура, що часто приписує собі численні елементи української культурної спадщини). « Пресвята Покрова » здійснила близько 15-ти морських походів, брала участь у різноманітних змаганнях та фестивалях, зйомках фільмів і святкуваннях.

На жаль, останніми роками, з різних причин (Примітка Бернара Грюа: Революція гідності, військова агресія Росії, COVID), чайка не отримувала належного догляду. Члени команди змушені були залишити 20-метровий човен на перебування у містечку Понт-Авен у Бретані, де ми його й побачили вперше минулого року. Чайка може пишатися своєю чудовою командою, яка заради неї здатна робити дива. Ми ж вдячні хлопцям за прекрасну мандрівку бретонськими водами.

Скоро на човен чекає реставрація. Ми долучилися і запрошуємо вас це зробити. Давайте збережемо такий прекрасний зразок української історії. Допомогти можна кількома способами. Грошовими переказами, це, звісно, найпростіше і під силу кожному.
Для любителів авантюр є нагода попрацювати власними руками, особливо тим, хто живе у Бретані чи неподалік. І одного прекрасного дня, завдяки вам, чайка у всій своїй красі зможе знову підкорювати океанські води і нести високо прапор культурної дипломатії.
Мар’яна Гевак, Камаре-сюр-Мер, Бретань, 5 вересня 2021 р.

Повернення до змісту


Янголи-охоронці річки Шатолена

Боже провидіння та доля оберігають чайку. Недарма «Пресвята Покрова» є видатною представницею батьківщини Шевченка (uk), її оригінальність, 20 метрів довжини та древній вигляд привертають відвідувачів та викликають багато симпатій. Особливо це помітно у цьому Морі Іруаз (en) (Прибережне море, що омиває західні узбережжя Фіністеру у регіоні Бретань), адже тутешні мешканці багато чого зробили для відновлення світової зацікавленості до морської спадщини. На сусідньому вітрильнику Бернар дель Валле Денейро (або просто Берні) давно вже зацікавився чайкою. І навіть ніколи не ступавши на її борт, і ще до зустрічі з її бортовим керманичем, йому давно вже знайомі удачі й невдачі, а також неймовірні морські пригоди. Обурений відмовою порту Камаре, йому на думку спадає власне рідне місто Шатолен, або ж сусідній Пор-Лоне, які могли б стати рятівною соломинкою для чайки. Після кількох безрезультатних дзвінків, він відразу ж супроводжує Тараса, цього разу дорогами, і разом з ним замовляє слово за прекрасну українку. Їх приймають гостинно і сердечно.

11 вересня 2021 р. « Пресвята Покрова » залишає Камаре. Вона перетинає Брестський пролив (Гуле де Брест (en)) та занурюється у однойменну затоку. Вона полишає по лівому борту острів Довгий (Іль Лонґ (en)), базу французьких військових підводних човнів. Проходить повз підніжжя Ландевеннеку (en), знаменитого бретонського аббатства, заснованого Святим Ґеноле, духовним наставником короля Ґрадлона Великого (en).

Від Камаре до Пор-Лоне, 11 вересня 2021 р.
Від Камаре до Пор-Лоне, 11 вересня 2021 р.

Оминувши відомий підвісний міст Теренез (en), разом зі своїм новим захисником Берні в ролі штурмана, вона обережно розпочинає рух по вузьким вигинам річки Ольн (ru). Потім минає шлюз, який знаменує крайню точку каналу «З Нанта до Бреста (en)», а після того проходить під однією з арок величезного віадука, яким залізниця сполучає між собою міста Кемпер та Брест. Після восьмигодинного плавання не так морськими, як мальовничими сільськими та лісистими пейзажами, швартові закріплені за причал прямо навпроти мерії містечка Пор-Лоне (uk). Дуже скоро з’являється інший ключовий персонаж. Мова йде про Тома Бітеля, котрий захоплюється човнами і живе на площі перед мерією, а отже, поглядом справжнього знавця оцінює це дивовижне судно, таке відмінне від багатої та різноманітної флотилії традиційних бретонських човнів.

Армель Пішон, активна і привітна мешканка Пор-Лоне долучається до Тома та Берні. І утрьох, вони разом доглядають за швартовими, вдень та вночі слідкують за помпами, навіть додають ще одну, більш ефективну, а також прилаштовують освітлення під палубою, щоб мати змогу ретельно оглядати трюм у темряві. Ця трійця навіть установила сонячну батарею, щоб мати впевненість в акумуляторі, який уже побував під водою ! Це справжні « няні чайки », як називає їх Тарас.

Повернення до змісту


Борщ – найкращий засіб дипломатії

У неділю по прибутті екіпаж готує великий казан борщу (українська, а не російська, як це часто помилкого вважають, традиційна страва). Він гостинно запрошує своїх нових друзів, та просто прохожих і допитливих відвідувачів. Можна піднятися на борт. Посидіти усією родиною і пообідати разом. Всі насолоджуються моментом. Спілкуються. Так створюються нові зв’язки. Це гарна нагода розказати про те, як будівництво чайки було розпочато у 1991-1992 рр. командою митців-ентузіастів. Для них човен став символом і засобом представляти власну країну на міжнародній арені, адже її незалежність лишень була здобута. Усе це продовжується розповіддю про тисячи морських миль, пройдених уздовж берегів та водних шляхів Європи, а потім і згадка про більш буремний період.

Морські походи чайки "Пресвята Покрова"
Морські походи чайки « Пресвята Покрова »

Повернення до змісту


CвСвітлини Юліана Кухлевського

Світлини Юліана Кухлевського, з його повною згодою. Підписуйтесь на профіль Юліана в Instagram.

  • Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Іль о Мутон & архіпелагу Ґленан у тумані, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Іль о Мутон & архіпелагу Ґленан у тумані, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Іль о Мутон & архіпелагу Ґленан у тумані, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Іль о Мутон & архіпелагу Ґленан у тумані, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Іль о Мутон & архіпелагу Ґленан у тумані, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Іль о Мутон & архіпелагу Ґленан у тумані, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Ра де Сен, Ла-Вьєй & Ла-Плат, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Ра де Сен, Ла-Вьєй, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Ра де Сен, Ла-Плат, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Море Іруаз, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Море Іруаз, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Море Іруаз, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Камаре-сюр-Мер, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Камаре-сюр-Мер, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Камаре-сюр-Мер, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Камаре-сюр-Мер, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Камаре-сюр-Мер, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Камаре-сюр-Мер, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Латання отвору під час відпливу, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Латання отвору під час відпливу, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Латання отвору під час відпливу, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Латання отвору під час відпливу, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Латання отвору під час відпливу, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Брестська Затока, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Брестська Затока, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Брестська Затока, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Брестська Затока, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Брестська Затока, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Край Брестської затоки та р.Ольн, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Цвинтар військових човнів у Ландевеннеку, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Цвинтар військових човнів у Ландевеннеку, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Цвинтар військових човнів у Ландевеннеку, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Цвинтар військових човнів у Ландевеннеку, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Міст Теренез на р.Ольн, світовий рекорд довжини однієї секції мосту, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Міст Теренез на р.Ольн, світовий рекорд довжини однієї секції мосту, 515 метрів завдовжки, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Міст Теренез на р.Ольн, світовий рекорд довжини однієї секції мосту, 515 метрів завдовжки., Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Міст Теренез на р.Ольн, світовий рекорд довжини однієї секції мосту, 515 метрів завдовжки., Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Уверх по р.Ольн, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Віадук на р.Ольн, через який проходить залізничне сполучення між містами Кемпер та Брест, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського
  • Віадук на р.Ольн, через який проходить залізничне сполучення між містами Кемпер та Брест, Козацька чайка «Пресвята Покрова», Світлини Юліана Куклевського

Повернення до змісту


Морські поневіряння

Через Революцію Гідності (uk) та війну Росії проти України (uk), чайка була покинута. Її дерев’яний корпус почав страждати від гнилі та грибків, і неодноразово вона опинялася під водою. Колишня влада Понт-Авену хотіла позбутися того, що їй видавалося руїною. Проте Тарас, Лоран Лес’юр, Жан-Марк Танґі, Моріс Ле Рест та асоціація Бель-Анжель (понт-авенівська асоціація, присвячена морській спадщині) організували підняття чайки краном. У березні 2016 року її було піднято на сушу на причалі Теодора Ботреля, кінцівка якого тепер називається «Палет-Авен» («Palette-Aven»).

"Палет-Авен", Козацька Січ на краю причалу Теодора Ботреля
« Палет-Авен », Козацька Січ на краю причалу Теодора Ботреля

Протягом літа 2016 і наступного років, було реалізовано значні роботи з реконструкції. Двигун було відремонтовано у Польщі. Новий такелаж (uk): блоки (uk) для такелажу, поліспаси (uk), ванти, юферси (uk), комплект вітрил, комінгси люків (uk) було виготовлено у Львові. У Понт-Авені ж отаман та його команда відремонтували частину шпангоутів (uk) (структурний елемент судна, що утримує зовнішні дошки корпуса), замінили палубу (uk), та бімси (uk) (поперечні бруси, що підтримують палубу), люки, а також більшість дошок, розташованих над ватерлінією. 19 серпня 2017 р. Надзвичайний і Повноважний Посол України, Пан Олег Шамшур (uk) взяв участь у спуску на воду під час святкування Бель-Анжель. Човен знову був у блискучій формі, навіть якщо лишалося ще багато роботи. Це не завадило йому взяти участь, і привернути до себе неабияку увагу, під час наступних святкувань Бель-Анжель у 2018 і 2019 рр.

Через COVID протягом двох років екіпаж знову не зміг відвідати своє судно. І те, що було необхідно здійснити, стало терміновим. У 2020 р., чайка знову затонула. Після перебування човна під водою, Патрік, морський механік з Понт-Авену, на волонтерських засадах зміг вийняти двигун з човна, довів його до нормального стану, піклувався про нього протягом усієї зими, щоб потім знову підняти на борт. Проте стала неминучою заміна дошок під ватерлінією. Саме це є причиною, чому « Пресвята Покрова » має бути терміново відремонтована у Шатолені. Незабаром човен буде вийнятий з води (у вересні-жовтні 2021 року).

Фото: "Чайка "Пресвята Покрова" на морській частині р.Ольн зі своїм екіпажем Козаків та друзями з Пор-Лоне і Шатолена. Фото Бернар дель Валле Денейро (або Берні)"
Фото: « Чайка « Пресвята Покрова » на морській частині р.Ольн зі своїм екіпажем Козаків та друзями з Пор-Лоне і Шатолена. Фото Бернар дель Валле Денейро (або Берні) »

Повернення до змісту


ЗАКЛИК ДО ПОЖЕРТВУВАНЬ ТА ДОПОМОГИ

Один в каное

Не один втонув тут човен, та не кождий же втонув;

Хоч би й дев’ять не вернуло, то десятий повернув

А хто знає, може, в бурю іменно спасешся ти!

Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!

Один в каное – Човен 

Для завершення реставрації козацької чайки «Пресвята Покрова» та продовження здійснення її української дипломатичної місії, ми закликаємо до допомоги усіх охочих. Будівельні роботи будуть розпочаті навесні 2022 року , у м. Шатолен, Фіністер, Бретань.

Чайка потребує фінансової підтримки та ваших пожертвувань. Ласкаво просимо усіх, хто має досвід у кораблебудуванні. І просто неоціненним буде пожертвування дубових дошок.

Заздалегідь вдячні вам за будь-яку посильну допомогу. Дякуємо вам за поширення цього повідомлення, а також залучення до проекту ймовірних меценатів, які спадуть вам на думку.

  • Щоб здійснити грошовий переказ по УКРАЇНІ, просимо звертатися до Тараса Беняха: +380937181837, beniakh@yahoo.com. Просимо зазначати слово « Tchaïka » у темі переказу.
  • Для здійснення переказів у межах ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ просимо звертатися до Гійома Аламі: +33641153081, guillaume.alamy@gmail.com. Просимо зазначати слово « Tchaïka » у темі переказу.

Бернар Грюа, м. Нант, 24 вересня 2021 р.

За допомогою інформації, наданої Тарасом Беняхом, а також порадам та вичитуванню Монік Лес’юрд. Переклад Юлії Сироїд-Аламі.
Short link for sharing: https://bit.ly/presviata-pokrova

Ліцензія Creative Commons
Твір « Хто ти, Човне ? Що шукаєш ? Звідки і куди пливеш ? », створений Bernard Grua, ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Зазначення Авторства 4.0 Міжнародна.
Засновано на творі з https://bit.ly/presviata-pokrova.
Дозволи, що виходять за рамки цієї ліцензії доступні за адресою https://bernardgrua.net/contact-bernard-grua.

Запрошуємо до коментування, доповнень та запитань у рубриці «коментарі» («commentaires») нижче. Ви можете робити це як анонімно, так і від вашого імені. І підписуйтесь на чайку у Фейсбуці!

Повернення до змісту


Прощання з Понт-Авеном

Подяка отамана Тараса Беняха місту Понт-Авен
Чайка на р. Авен та в морі

Святкування Бель-Анжель (Belle Angèle)

Чайка на святкування Бель-Анжель з гуртом волинок Понт-Авена, 25 серпня 2018 р.

Вихід у море

Огляд преси

Повернення до змісту

Човен

Хвиля радісно плюскоче та лестить ся до човна́,
Мов дитя цікава шепче і розпитує вона:
„Хто ти, човне? Що ти, човне? Відки і куди пливеш?
„І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?“

А повзе ліниво чо́вен і воркоче і бурчить:
„Відки взяв ся я — не знаю: чим прийде ся закінчить
Біг мій вічний — тож не знаю. Хвиля носить, буря рве,
Скали грозять, надять-просять к собі береги мене.

„Хвилі, то житє, то гріб мій, пестощі і смерть моя;
По над власним гробом вічно ховзаюсь трівожно я.
Поти лиш живу правдиво, поки гріб той підомнов:
Вітер гонить, хвиля ломить — і я вже на дно пішов.

„Щож тут думать, що тужити, що питати ся про ціль?
Нині жити, завтра гнити, — нині страх, а завтра біль.
Кажуть, що природа-мати нас держить, як йій там тре,
А вкінці мене цілого знов для себе відбере.

„Щож тут думати? Тримає, то тримає, а візьме,
То візьме — ні в сім, ні в тому не питатиме мене.
Непогідний, несвобідний день мій, вік мій: жий чи гинь
Все одно! Шукати ціли? Вік борись, плисти не кинь!“

Хвиля весело плюскоче та лестить ся до човна́,
Ніжна мов дитина шепче і пришіптує вона:
„Човне-брате, втіх шукати серед смерти, верх могил —
Сеж не горе! Глянь на море, кілько тут несесь вітрил!

„Не один втонув тут човен, та не кождий же втонув;
Хоч би й девять не вернуло, то десятий повернув
І дійшов же до пристані. Та ніде той не дійде,
Хто не має ціли. Човне, як пливеш, то знайже, де!

„Таж не все бурхає море, тихеє бува частійш.
Таж і в бурю не всі човни гинуть — тим ся ти потіш!
А хто знає, може в бурю іменно спасеш ся ти?
Може іменно тобі ся вдасть до ціли доплисти!“

Стрий 13 іюня 1880.

Іван Франко , Козацька чайка «Пресвята Покрова»

Слова: Іван Франко
Музика: Один в каное
Виконує: Один в каное

Повернення до змісту

Twitter

+ @kmda_official @Vitaliy_Klychko @okeanelzy @odynvkanoe @EspresoTV @prm_ua @uacrisis @TelekanalNTA @LvivskaRatusha @lviv1256 @lvivadm @LvivMediaForum @Lviv_Novyny @EuromaidanPress @lviv @AndriySadovyi @5channel @HromadskeUA @tsnua @TVchannelSTB @NovyChannel @suspilne_news @suspilne_oko @CNN_Ukraine @KyivPost @kyivpost_ua @GolosAmeriki

Publié par Bernard Grua

Graduated from Paris "Institut d'Etudes Politiques", financial auditor, photographer, founder and spokesperson of the worldwide movement which opposed to the delivery of Mitral invasion vessels to Putin's Russia, contributor to French and foreign media for culture, heritage and geopolitics.

2 commentaires sur « Хто ти, Човне ? Що шукаєш ? Звідки і куди пливеш ? »

Votre commentaire

Entrez vos coordonnées ci-dessous ou cliquez sur une icône pour vous connecter:

Logo WordPress.com

Vous commentez à l’aide de votre compte WordPress.com. Déconnexion /  Changer )

Photo Google

Vous commentez à l’aide de votre compte Google. Déconnexion /  Changer )

Image Twitter

Vous commentez à l’aide de votre compte Twitter. Déconnexion /  Changer )

Photo Facebook

Vous commentez à l’aide de votre compte Facebook. Déconnexion /  Changer )

Connexion à %s

%d blogueurs aiment cette page :